В день пам’яті любомльського письменника, лучанам презентували його збірку (фото)

«Коли вертаюся додому» – таку назву має музичне видання відомого волинського письменника Василя Гея, презентація, якого відбулася 20 квітня.

Про це повідомляє «Волинська правда».

Саме цього дня минає 40 днів від тієї миті, коли відомий майстер слова, громадський діяч, людина неспокійної творчої вдачі Василь Гей відвішов у вічність. Презентація його музичної збірки, сценарії якої зпланував ще сам автор, відбулася у Волинській обласній наукові бібліотеці ім. Олени Пчілки.

До збірки увійшли поетичні твори покладені на музику Олександром Огородником, Олексієм Онишком, Анатолієм Вольським та іншими волинськими композиторами. Саме видання випущене видавництвом «Настир’я» у 2015 році.

Під час музично-поетичної імпрези, пісні на слова Василя Гея виконали учасники заслуженого ансамблю пісні і танцю «Колос», дуету у складі Володимира Штихалюка та Володимира Овсійчука, заслужених артистів України Василя Чепелюка і Алли Опейди, а також тріо Ківерцівського районного будинку культури «Журавлина».

Присутні на імпрезі представники творчої інтелігенції Волині, також ділилися спогадами про Василя Гея.

Довідка:

Василь Гей народився 14 січня 1942 року в селі Заболоття Любомльського району. Після закінчення семирічки у рідному селі та десятирічки в с. Головно працював завідувачем сільської бібліотеки та клубу, вчителював, служив у війську. Повернувшись після трирічної служби в армії, став працювати кореспондентом Любомльської районної газети.

Пізніше був запрошений на роботу до Луцька, де й проживав славнозвісний митець до цього часу. Василь Гей – Член ради Національної Спілки письменників України.

За життя письменника окремими виданнями вийшли книги “Закон вірності” (1973), “Крила Світязя” (1978), “Витоки” (1979), “Вічно пам’ятати” (1983), “Кольори вересня” (1985), “Краплі на листі” (1987), “Лесин кадуб” (1991), “Під сузір’ям калини” (1993), “Підрубане дерево роду” (1996), “Яворник” (1997), “Де маминим голосом тиша мовчить…” (2001), “Зоря з криничної води” (2002), “Кривавник рідного слова” (2004), “Вихор у стиглому житі” (2004) та ін.