У Забужжі, що на Любомльщині, на місці захоронення голендрів, переселенців голандсько-німецького походження, ростуть «історичні» квіти, яким від 80 до 200 років.
В лісовому масиві «Каминичі» знаходяться захоронення прибузьких голендрів. При вході на кладовище за ініціативи сільського голови Олександра Геруна і з допомоги громади населеного пункту встановили пам’ятний хрест.
«При вході на територію поховань з двох сторін все оповито бузком…», – показує нетутешнім межі старожителька баба Ганнуська (Ганна Микитівна Шевчук).
Хрести погнили за такий проміжок часу. Могил немає, та й сама ділянка знаходиться на піщаній горі, порослій лісом. Через вплив природних чинників земельні насипи розмилися та порозсипалися.
Три роки тому вчитель-пенсіонер місцевої школи Галина Личманюк, яка вже більше 12 років підтримує зв’язок з голендерцями, з учнями навчального закладу пішла прибирати кладовище. Під час окультурення території знайшли в трьох місцях нарциси.
Зважаючи на вид та розташування рослин, квіти, більше всього, були висаджені колись навколо могил. Можна лише припускати скільки років нарцисам, якщо етнічна група голансько-німецького походження проживала на територі Забужжя з 1824 по 1939 рік.
Цьогоріч діти на чолі з педагогами також планують облагородити це місце.
На фото: столітні нарциси от-от розцвітуть.
Залишити коментар