Оксана Доротюк з селища Головне вже рік займається виготовленням браслетів, сережок, обручів, інших прикрас, а також топіаріїв — декоративних рукодільних творінь у формі деревець, «посаджених» у квітковий горщик, інших виробів.
Жінка розповідає, що своєрідним поштовхом до цієї справи став минулорічний випускний старшої доньки Вікторії:
— До випускної сукні ми хотіли додати комплект прикрас із бісеру. Але коли почали поцікавилися в Інтернеті, то з’ясувалося, що їх вартість починається з 600-700 гривень. От тоді я й подумала: «А хіба я сама не здатна таке зробити?». Зрештою, потяг до рукоділля у мене з дитинства — ще з 8-го класу власноруч в’язала собі одяг.
В Інтернеті майстриня відшукала відео про технологію виготовлення, вивчила усі тонкощі справи, придбала всі необхідні матеріали і взялася до роботи.
— Звісно ж, спершу було важко, але й цікаво водночас, — каже Оксана Доротюк. — Попрацювати довелося добрих два тижні: не раз доводилося розплітати вже наполовину готовий виріб і переробляти окремі елементи. Та все ж прикраса вдалася. Вже зараз я подібний виріб виготовила б за день.
Із залишків матеріалів майстриня спробувала виготовити ще прикраси і помітила, що у неї починає виходити, і, за оцінками оточуючих, досить непогано — певно, дався взнаки досвід першого виробу. Спершу дизайн того чи іншого виробу «підглядала» в Інтернеті, потім почала втілювати у життя власні задуми.
— Іноді робота так затягує, що й до другої ночі можу просидіти, — каже жінка. — Але мені це дуже подобається, заспокоює. Тривалість виготовлення того чи іншого виробу залежить від його виду. Наприклад на обручі, сережки треба днів зо два. Найбільш клопітно працювати із сережками, бо вони мають бути однаковими, а це не так просто.
Фото з власними виробами майстриня викладає на своїй сторінці у мережі Фейсбук.
Власне, через мережу і тримає зв’язок із покупцями.
— Люди замовляють, наприклад, сережки, браслет, топінарій, обруч тощо, я передаю їх у магазин своїх батьків у селищі Головне, а вже там замовники забирають товар», — ділиться співрозмовниця. — Ось так моє хобі потроху почало приносити невеличкий прибуток.
Наостанок цікавлюся у майстрині, що порадила б початківцям, які хотіли б займатися подібним рукоділлям.
— Тут всього дві складові: бажання і терпіння, — каже жінка. І тоді все у вас обов’язково вийде.
Сергій МАРИНЬОХА
Залишити коментар