Курс долара зростатиме, гривня девальвуватиме, але світова економічна криза у 2020 році, ймовірно, відкладається.
Факти ICTV запитали в експертів, якою буде економічна ситуація у 2020 році та до чого варто готуватись українцям.
Світова криза 2020 року відтерміновується
Останні декілька років у всьому світі прогнозують настання економічної кризи. Востаннє її пророкували на 2020 рік. Та, схоже, у цьому році вона не настане.
– Торговельна війна між США і Китаєм, яка гіпотетично могла б спровокувати світову кризу, не відбудеться – вони вже близькі до укладання нової торговельної угоди. Тому і ризики кризи зараз значно нижчі, – розповідає голова Комітету економістів України Андрій Новак.
Світова економіка зростає з 2009 року, і ці терміни б’ють рекорди, а отже рано чи пізно це має скінчитись, пояснює економіст Олексій Кущ.
З іншого боку, за словами експерта, зацікавленість глобальних гравців полягає в тому, щоб на рік-два відстрочити настання кризи. Але навіть коли вона прийде, то відрізнятиметься від попередніх:
– Не буде яскраво вираженого обриву зростання світового ВПП або фондових індексів. Наприклад, світова торгівля може падати, а світовий ВВП – зростати на кілька відсотків на рік. Криза проявиться у вкрай низьких темпах економічного зростання і ще більш низьких темпах зростання реальних доходів населення.
А от долар зростатиме
Безпрецедентне зміцнення гривні у 2019 році приємно здивувало українців. Щодо долара нацвалюта укріпилась аж на 19%. Відтак, вона очолила список валют, які найбільше укріпились у 2019 році. Та вже у 2020-му ситуація може кардинально змінитись.
Економісти пророкують девальвацію гривні. Зокрема, Олексій Кущ наголошує – все залежатиме від ставок Федеральної резервної системи (ФРС) США.
– Кожне рішення щодо зниження базової відсоткової ставки ФРС призводило до зміцнення гривні, бо відбувався відтік спекулятивного капіталу з американського фондового ринку. Ці інструменти ставали для інвесторів менш привабливими через зниження прибутковості.
Великі економіки занурюються в стан нульових або негативних ставок. Тому навіть 3-4%, за словами економіста, це досить висока прибутковість. А українські ОВДП із ставкою у 12% – це надприбутки, в які так активно вкладались інвестори у 2019 році, що і провокувало зміцнення гривні.
– Щойно ФРС почне підвищувати ставки, в світі це розцінять як наближення кризи. Інвестори виводитимуть гроші з таких ризикованих ринків, як Україна, та вкладатимуть у золото або казначейські зобов’язання США.
Водночас Україна потроху знижує свою облікову ставку, що зменшує дохідність ОВДП. З 17% влітку дохідність впала до 12%. А оскільки Нацбанк планує продовжувати таку політику, у 2020 році вона буде ще нижчою.
Але Андрій Новак попереджає – якщо НБУ знижуватиме облікову ставки швидше, ніж робить це зараз, то попит на наші облігації буде меншим, відповідно, є ризик того, що курс гривні знову повернеться до девальвації.
– Девальвація буде пов’язана із зростанням дефіциту торговельного балансу, великим обсягом повернення зовнішніх запозичень, скороченням прямих інвестицій та лібералізацією Нацбанком валютного законодавства, що відкриє широкі можливості для виведення коштів з України, – говорить кандидат економічних наук Олександр Хмелевський.
Чому гривня укріплюється, а ціни не падають?
Здавалося б, укріплення національної валюти мало принести зниження цін на товари. Та цього не станеться.
– Економічні агенти прекрасно розуміють, що нинішнє зміцнення гривні не має фундаментальних економічних причин. Вони розцінюють це як період для отримання надприбутків, – пояснює Кущ.
Експерт наголошує, в Україні низька платоспроможність населення. Відповідно, торгові мережі, скоротивши ціни на 20%, не отримають зростання попиту на ті ж 20%. Тому вони обирають заробляти на торговій маржі, а не на попиті.
Крім того, витрати на виробництво та перевезення товарів підвищуються, нагадує Новак.
– Підвищується собівартість, саме тому ні виробник, ні торговці не можуть собі дозволити опускати ціни.
Що буде з цінами на продукти та комунальні послуги?
Тут прогноз теж не втішний – ціни продовжуватимуть зростати. Зокрема, зима та весна – це сезонний період зростання ватості на харчові продукти. Особливо це стосуватиметься м’яса та молока:
– М’ясо-молочна галузь України продовжує скорочуватись, що призводить до зростання дефіциту продукції та збільшення імпорту, – пояснює Хмелевський.
Ціна на енергоресурси залежатиме від ринкових цін на електроенергію, пальне та нафту на світовому ринку. Та експерт попереджає – через запровадження ринку електроенергії ціни на неї теж зростатимуть. А через девальвацію гривні підскочать й імпортні газ та пальне.
– Уряд анонсував, що наступного року і далі будуть підвищуватись ціни на енергоносії, – нагадує Новак.
Так, впливатиме на ціну для споживачів підвищення тарифів для газорозподільних мереж – з 1 січня на 40%, а з 1 липня – на 20%.
Промисловість падає
Олексій Кущ називає стан української економіки промисловою рецесією.
– Вже шість місяців промислове виробництво падає. У листопаді воно скоротилося на 7,5%. За світовими стандартами, якщо економіка падає два квартали і більше – це рецесія. В цьому випадку у нас падає не ВВП, а виробництво.
Він попереджає – це дуже небезпечно, адже рецесія з сектора промисловості може токсично впливати на інші сектори економіки, зокрема на торгівлю – тоді це відіб’ється на динаміці зростання нашого ВВП.
– Якщо продовжуватиметься чинна політика, то з промислової інфляції ми можемо опинитись в інфляції споживчих цін. Ціни не будуть зростати, але не тому, що економіка в хорошому тонусі і рівень пропозиції товарів високий, а за рахунок низького платоспроможного попиту населення.
Та Андрій Новак запевняє – чекати у 2020 році кардинально інакшої ситуації, ніж у 2019-му не варто.
– Новий уряд ухвалив структурно такий самий бюджет на 2020 рік, як був у 2019-му. Оскільки бюджет є ксерокопією, то і економічна ситуація буде ксерокопією цьогорічної.
Лілія Ященко
А мені пофіг я грошей не маю хожу на роботу -вечір в магазин , таке сумне існування ,