Українці – нація практична та прагматична. Ми можемо і уміємо працювати, а відтак – і підраховувати дивіденди від власної діяльності. Армійська служба – це така ж робота. Втім, окрім статків, вона шанована в суспільстві та приносить користь державі. То ж ми не порушуватимемо питань патріотизму, обов’язку і честі.
За два роки неоголошеної війні із північним агресором українці довели, що воїнський дух нації не згас. І воювати вони можуть так само добре, як засівати поле, чи працювати на заводі: ґрунтовно і…. А ще, за цих два роки серед нашого суспільства сформувалась ціла каста воїнів, яка охоче приймає у свої лави небайдужих та сміливих. Можливо, це робота саме твого життя. А про практичний бік та вигоди збройного служіння своїй країні, нам ще раз нагадав заступник військового комісара Волинського ОВК підполковник Ігор Підлісний.
По-перше: армія – це спеціальність і кар’єра як у Збройних силах України, так і за кордоном.
Якщо ти потрапиш до армійських лав, у тебе обов’язково з’явиться військова спеціальність. Війна рано чи пізно закінчиться. Незалежно від результату, в країні різко зросте рівень безробіття, тому саме час стати контрактником. Зарплата в ЗСУ після війни точно не буде мінімальною. Додай до цього непоганий соціальний пакет – велику оплачувану відпустку, лікування в госпіталі, ранній вихід на пенсію, однострій, харчування, постійне зростання зарплати (звання, вислуга). Серйозно подумай над цим варіантом!
Не віриш в соціальну захищеність українського солдата? Зарплата новобранця в іноземному легіоні Франції – від 1000 євро. З бойовими і відрядними – вже близько 3000. Ще є приватні військові компанії, різні миротворчі сили, список нескінченний. сім їм потрібні солдати з досвідом бойових дій.
По-друге: як не крути – це слава і висока популярність!
Кожен з людей прагне стати популярним. Хоч чимось виділитися із загальної маси. Строчать пости в соцмережах, намагаються стати співаками, акторами, танцюристами. У «розкрутку» вкладаються серйозні гроші. Українські бійці АТО нічого такого не робили. Волинські хлопці з територіальних батальйонів, 51-ї бригади, нацгвардії, спецназу просто захищали свою країну від окупантів і розповідали про фронтові будні. Це дозволило їм стати відомими. Хтось з них веде простенькі блоґи та отримати десятки тисяч передплатників у Фейсбуці, потрапити на ТБ і в усі стрічки новин. Гламурні зірочки естради, наші співаки і танцюристи, рвуть на собі волосся, коли дізнаюся, скільки у них прихильниць у всіх областях України.
По-третє: фінансова сторона питання.
Ціни ростуть щодня, інфляція бере своє. Навіть якщо МФВ дасть нам кредити, ситуація в економіці не сильно покращиться. Додатковий дохід – це найкраще, що можна знайти під час кризи. Зарплата рядового бійця зараз становить понад 7000 грн. Ще 4200 – це «бойові». При цьому зарплата по місцю роботи зберігається в повному обсязі. У країні найглибша фінансова криза – подумай, чи будуть ці гроші зайвими для твоєї родини? Чи є у тебе інша можливість збільшити свій дохід на таку суму?
По-четверте: високий соціальний статус.
Вже зараз у суспільстві склалося шанобливе ставлення до ветеранів АТО. Надалі статус учасників війни буде тільки рости. Ще б пак – вони пішли воювати за свою батьківщину, з честю виконали свій обов’язок, не побоялися, і у них є багато сильних, рішучих друзів, готових прийти на допомогу.
Вже зараз у багатьох областях України фраза «я воював» допомагає відкривати двері і вирішувати деякі питання. Фраза «я був в Донецькому аеропорту» взагалі творить чудеса. Близько 200 тисяч українських чоловіків вже відслужили у війську. Через рік-два виявиться, що всі твої друзі і знайомі боронили країну зі зброєю в руках.
По-п’яте: збереження свого робочого місця.
Фінансова криза таки триває. Як і масові звільнення працівників на підприємствах різних форм власності. Підприємства згортають виробництво, масово скорочують співробітників, «ріжуть» зарплати або переходять на неповний робочий день.
За законом роботодавець не має право звільнити людину, яка призвана за контрактом. Найкращий спосіб не потрапити під скорочення – піти в армію. Коли ти повернешся після війни, у тебе буде робота. А що будуть робити ті, хто виїхав за кордон, щоб сховатися від армії? Будуть шукати роботу. До слова, за кордоном зараз також роботи катма.
По-шосте: корисні зв’язки.
А ти знаєш, що в багатьох розвинених країнах, в яких існує призовна армія, немає відбою від охочих служити? У Швейцарії банкіри з радістю щороку вирушають на службу за призовом (там служать по місяцю щороку упродовж тривалого періоду). Те ж саме у Фінляндії – там над «косарями» сміються.
В армії, особливо під час проведення мобілізації, стираються соціальні відмінності. У твоєму взводі може виявитися президент банку, топ-менеджер великої компанії, державний чиновник високого рангу. І всі вони вже через місяць будуть твоїми кращими друзями. А хто знає, ким стануть твої бойові товариші через рік або два? Може, саме вони займуть високі посади в тому ж МВС і СБУ.
По-сьоме: якщо ти – пацифіст або віруючий, не поспішай нести хабар.
Найпростіший, найдешевший, законний і навіть патріотичний спосіб не потрапити на фронт – це влаштуватися на роботу на оборонне підприємство. Танкові, авіаційні та інші військові заводи відчувають гостру потребу кадрів.
Так, зарплата на таких підприємствах не дуже висока, незважаючи важку на роботу в три зміни. Але ти порахуй, у скільки тобі обійдеться «закосити» від мобілізації, якщо її раптом оголосять. Додай цю суму до низької зарплати на військовому заводі і задумайся.
По-восьме: хабар – економічно не вигідний.
Думаєш, що якщо заніс конверт, то твої проблеми вирішені? Аж ні – корумпованих військових комісарів і лікарів судять і садять у в’язницю. Зараз цей процес особливо стрімкий та жорстокий. А тепер сам порахуй – візьми суму хабаря, який плануєш віднести, приплюсуй суму своїх втрачених доходів, витрати на поїздку в іншу країну, щоб сховатися. І не забудь про моральні втрати. Що ти потім скажеш своїм дітям, родичам, друзям, колегам, невже будеш пишатись своїм вибором?
По-дев’яте: тил – не гарантія безпеки.
Порівняй втрати на фронті з кількістю жертв ДТП, вбивств, нещасних випадків. Порахуй, скільки людей на Волині щодня гине під колесами нетверезих водіїв! Звичайно, ви скажете, що статистику обстрілів та бойових втрат не можна рівняти із побутовими. Втім, просто так «рашистів» не зупинити. Вони пхатимуться до наших домівок, вчинятимуть теракти. І якщо ми не дамо відсіч на фронті, кількість жертв в тилу буде тільки збільшуватися. Залишаючись в тилу, ти не дуже сильно збільшуєш свої шанси зберегти життя і здоров’я. Тим більше, що війна може докотитися і до твого будинку.
А разом з тим, скажімо просто – якщо ти не підеш на війну – війна сама прийде до тебе!
Матеріал підготували працівники відділу по роботі
з особовим складом Волинського ОВК
Залишити коментар