Житель Любомльщини на знак подяки за спасіння спорудив на власному подвір’ї капличку Богородиці

20.04.2020 / Новини, Статті
На фото: подружжя Приказюків (ліворуч від каплички) з родиною.

У архівах газети “Наше життя” натрапили на історію жителя Куснищ, який на знак подяки Богородиці за спасіння власноруч спорудив капличку на своєму подвір’ї.

Житель села Куснища Володимир Приказюк спорудив своїми руками капличку Матінці Божій з малим Ісусом на руках і  Янгеликам на подвір’ї своєї оселі влітку 2013 року, з великою вдячністю за спасіння життя.

Володимир Миколайович народився і виріс в цьому селі, тут одружився, з’явилися діти, працював, вів домашнє господарство, старався, щоб сім’я мала затишок і достаток. У життєвих клопотах непомітно, як і в кожного з нас, пробігали літа.

Біда прийшла несподівано у 2005 році. Трактор, навантажений доверху соломою, добре трусонуло на дорозі, і він з цієї гори раптом полетів донизу. У момент польоту за мить  яскраво помітив,  як в небі  з’явились два янголи, а від них до нього — простяглась синього кольору довга смуга, що, мов дивний рушник, єднала чоловіка з небесами.

На землі, вдарившись сильно спиною, втратив свідомість. Його завезли в лікарню: тяжку травму хребта довелось лікувати довгих 7 місяців. Але небесне видіння завжди було не тільки перед очима, а й у серці, і вселяло віру в одужання.

Володимир Миколайович впевнений, що це Бог руками Янголів повернув його до життя, «мабуть, не все ще я зробив на цій землі». Невидиме, але неминаюче відчуття вдячності тільки у молитвах здавалося неповним, і одного разу народилась ідея побудувати капличку — духовний храм небесним рятівникам. З нею жив 8 років, бачив у снах, але життєві проблеми не давали здійснити задумане.

Так настало літо 2013-го. Порадився зі своїм однокласником і духовним наставником владикою Варфоломієм і за два місяці власноруч спорудив капличку. За фігурками Матінки Божої і Янголів їздив до Львова і купив такі, які душа підказала. У день святого Миколая Чудотворця  настоятель місцевої церкви о. Миколай освятив капличку.

Односельці, проходячи мимо, хрестяться, гості села фотографують. А для Володимира Миколайовича та його дружини Ольги Іванівни це місце — рідна духовна обитель. У дні святкові,  у неділі  запалюють свічки та лампадки, тут живе благодать Господня і підноситься велика радість подячної молитви за життя.

Валентина ОЗЕРСЬКА.

«Наше життя», 11 квітня 2015 року.

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


*