Овдієвич Володимир Кирилович народився 16 жовтня 1922 року в старовинному волинському місті Олика. Закінчив польську школу, разом з батьками працював у господарстві. Пережив німецьку окупацію.
Про це пише Наше життя.
Після звільнення у січні 1944 року Олики від німецьких окупантів, був мобілізований в ряди Червоної Армії. У м. Карачі Орловської області в артилерійській школі за короткий термін отримав спеціальність топографа-обчислювача і був направлений в управління 89-ї Важкої Гаубичної Артилерійської бригади Руйнування 12-ї артилерійської дивізії 1 Білоруського фронту.
З 18 червня 1944 року з боями пройшов Білорусію, а з 16 липня 1944 року визволяв населені пункти Любомльського району. Під час розвідки польського берега на р. Зх. Буг, будучи коректувальником, з метою зупинити фашистів, змушений був викликати вогонь своєї артилерії на себе, сам залишився неушкодженим.
Форсував з боями р. Віслу, Одер, пройшов Польщу і приймав участь у боях за м. Берлін. 1 лютого 1945 року був нагороджений орденом «Червона Зірка».
В архівній довідці у нагородному листі зазначалось: «Тов. Овдієвич В.К., працюючи на посаді обчислювачем, до своїх обов’язків ставився добросовісно і є одним з кращих обчислювачів батареї. Під час виконання бойових завдань т. Овдієвич В.К. проявляє відвагу і винахідливість. 13 січня 1945 року, знаходячись на прив’язці бойового порядку дивізіону, був обстріляний мінометним і кулеметним вогнем.
Тов.Овдієвич, працюючи на відкритій місцевості у важких умовах, вчасно забезпечив командування дивізіону прив’язкою бойових порядків. Після прориву ворожої оборони 14 січня 1945 року Овдієвич В.К. слідує з дивізіоном і забезпечує дивізіон топоприв’язкою. Тов. Овдієвич достойний урядової нагороди ордена «Червона Зірка». Начальник штабу бригади підполковник Литвинов».
Після демобілізації Овдієвич В.К. у м. Львові освоїв спеціальність зубного техніка і був направлений у м. Любомль, де працював до виходу на пенсію. На заслужений відпочинок вийшов, коли уже мав за вісімдесят років. Працюючи за спеціальністю, мав заслужений авторитет у жителів міста та району.
Володимир Кирилович також був активним учасником ветеранського хору «Осіннє золото», постійно брав участь у зустрічах з учнівською молоддю, розповідаючи про свої фронтові дороги.
За участь у війні, окрім ордена «Червона Зірка», нагороджений орденом «Вітчизняна війна» ІІ ст., українськими орденами «Богдана Хмельницького» ІІІ ст., «За мужність» ІІІ ст., має шістнадцять медалей («За взяття Варшави», «За взяття Берліна»).
Залишити коментар