
75 років від дня народження Івана Кічия – українського історика.
Кічий Іван Васильович народився 28 липня 1943 року в с. Згорани Любомльського району. Після закінчення школи працював у колгоспі.
Про це пише Юрій Фініковський на Facebook-сторінці Любомльського краєзнавчого музею
У 1963-1966 рр. перебував на службі в радянській армії. В 1967-1968 рр. працював вихователем Згоранського дитячого санаторію, згодом – вчителем історії Самійличівської восьмирічної школи.
У 1968-1972 рр. навчався на історичномуфакультеті Луцького державного педагогічного інституту ім.Лесі Українки. В 1976-1979 рр. Іван Кічий – аспірант Інституту історії АН УРСР.
У 1981 році захистив кандидатську дисертацію під керівництвом доктора історичних наук Гамрецького Ю.М. З 1983 року працював на посаді асистента, старшого викладача, з 1986 рок – доцента кафедри історії СРСР, а з 1990 року-завідувача кафедри історії України Луцького державного педагогічного інституту імені Лесі Українки. У 1992 році отримав звання професора.
Кичій І.В. – член правління Всеукраїнської спілки краєзнавців, член Волинського обласного товариства краєзнавців, лауреат премії імені Дмитра Яворницького Всеукраїнської спілки краєзнавців, заслужений працівник народної освіти України (1993).
Він учасник багатьох обласних історико-краєзнавчих конференцій “Минуле і сучасне Волині”, VI-VIII Подільських, V Вінницької, IV-VI Всеукраїнських наукових конференцій з історії краєзнавства, учасник багатьох інших регіональних, державних та міжнародних семінарів, симпозіумів, конференцій.
Автор більше 70-ти публікацій, з яких переважна більшість з історії України та Волинського краю.
Помер історик 4 лютого 2005 року. Похований, згідно заповіту, в с. Згорани Любомльського району.



Залишити коментар