Шацьких дітлахів провідали благодійники

Нині у Шацькому районі на обліку у службі у справах дітей перебувають 32 дітей-сиріт та позбавлених батьківського піклування, а також 52 дитини, що проживають у сім’ях, які опи­ни­лися в складних життєвих обставинах (21 сім’я).

Саме цим ка­те­горіям дітей депутати Шацької селищної ради Світлана Го­шовська та Тетяна Терета спіль­но з громадською організацією «Квітка По­лісся», яка працює за підтримки благодійного фонду «Дізар» у День за­­хисту дітей вручили подарунки.

Про це пише видання “Шацький край”.

Для сімей, де виховуються діти таких категорій, були придбані чималі продуктові набори (крупи, макарони, борошно, олія, томатна паста), а для дітей – шоколад та коробки з печивом, круасанами, тістечками.

Спочатку депутати відвідали Галину Кузьменко (на фото), яка разом із трьома малолітніми дітьми, матір’ю та сестрою проживає в селі Смоляри-Сві­тязькі. Родина мешкає у старенькому будинку, умови проживання якого не надто підходять для дітей. Галина зараз працю­вати не може, бо доглядає кількамісячне немовля, тож продукти хар­чу­вання будуть  підтримкою для сім’ї хоч на деякий час. А діти, зви­чайно, чи не найбільше раділи солодощам.

Разом із представником ГО «Квітка Полісся» в Шацькому районі Олександром Статкевичем депутати відвідали родину Сиротюків, яка опинилася в складних життєвих обставинах та в якій вихо­вується 12-річна Дарина (дівчинки, на жаль, вдома не застали). Їм також були вручені продукти харчування, а для дитини залишили солодощі.

Раділи подарункам, допомозі та увазі сім’ї з Шацька: Надія та Василь Терети, на вихованні яких – 14-річний внук (він є напів­сиротою, а маму позбавили батьківських прав); Надія Мохнюк, яка разом із чоловіком виховують трьох дітей, позбавлених батьків­ського піклування (одна з них – вже повнолітня дитина); Світлана Фортуянова з донькою Софією (мама потребує дороговартісних ліків, і через хворобу не може знайти роботу), а також родина Гридяєвих, які виховують хвору на рак внучку Вікторію (дівчинці 7 років), тож усі кошти родини йдуть на лікування.

«Звісно, це найменше, чим можна допомогти таким діткам та їхнім родинам. Але благодійність у житті таких сімей, а особливо дітей, має бути. Так, ми не зможемо змінити умов, в яких вони проживають, але дати дітям хоча б кількахвилинну радість від отриманих подарунків ми зобов’язані. Хотілося б, щоб таких людей було більше», – говорять благодійники.