Вигідне природно-географічне розташування зумовило заселення території с. Вишнів в період палеоліту. На теренах населеного пункту виявлені також поселення та зафіксовані археологічні матеріали доби бронзи, залізного віку.
Про це йдеться на Facebook-сторінці Любомльського краєзнавчого музею.
Перша відома писемна згадка про с. Вишнів датується 1444 роком. В реєстрі податків Холмської землі за 1510 рік є згадка про парафію в населеному пункті. В XVI-XVII ст. село відносилось до складу Любомльського староства.
Під час проведення церковного “Собору”, скликаного в м. Любомль у 1620 році холмським єпископом А.Пакостою, згадується священик с. Вишнів – Федір. В 1637 році плебан м. Любомля скаржився на любомльського старосту Альбрехта Модлішевського, що він “не дає йому десятини з полів своїх підданих грецького обряду”, в тому числі із церкви с. Вишнів.
У 1659 році населений пункт у складі Любомльського староства перейшов у власність українського гетьмана Івана Виговського. Маємо відомості, що у 1665 році в селі була збудована нова церква.
Очевидно, що після передачі в 1668 році Любомльського староства великому коронному гетьмана Дмитру-Юрію Корибуту Вишневецькому, населений пункт теж перейшов у володіння магната. Зокрема, в 1669 році ним були надані окремі привілеї для місцевої церкви.
В 1768 році с. Вишнів разом з іншими населеними пунктами староства увійшло в склад володінь польського магната, графа Францішка Ксаверія Браницького.
Після III поділу Польщі у 1795 році населений пункт відносився до складу Володимир-Волинського повіту Волинської губернії Російської імперії. У вересні 1796 року володимирський благочинний Василь Малеванський доповідав, що священик церкви с. Вишнів Лаприсевич Іоан перейшов з унії в православне віросповідання.
В період І Світової війни значна частина населення була евакуйована вглиб Російської імперії.
У 1919 році територія села увійшла до складу ІІ Речі Посполитої. Уже в 1921 році с. Вишнів знаходилось в складі Любомльської гміни Любомльського повіту Волинського воєводства.
З 1925 року в населеному пункті розпочала функціонувати школа. В школі навчалось 48 хлопчиків і 49 дівчаток. На той час в селі нараховувалось 220 дворів, де проживало 1657 православних жителів. Окрім них, очевидно, тут також жили євреї та поляки. У 1935 році село Вишнів відвідав владика Олексій (Громадський).
В міжвоєнний період у селі діяли підпільні організації ОУН, КПЗУ, КСМЗУ. У вересні 1939 року в селі була встановлена радянська влада. Тоді ж в селі організовано колгосп.
З початком німецько-радянської війни, 25 червня 1941 року с. Вишнів було зайняте нацистськими військами. Тоді ж німецькими солдатами був вбитий місцевий священик М. Матусевич. В період нацистської окупації (1941-1944 рр.) населений пункт входив до складу Любомльського гебіту.
В роки Другої Світової війни понад 80 жителів с. Вишнів загинули або ж пропали безвісті на фронті. Значна частина молоді була вивезена на примусові роботи в Німеччину. Чимало жителів села перебувало в складі УПА. Місцеве єврейське населення в жовтні 1942 року було вивезено до м. Любомль і там знищено нацистами.
19 липня 1944 року село було зайняте радянськими військами. В післявоєнний період у селі знаходилась центральна садиба колгоспу імені КПРС, діяла восьмирічна школа, клуб, бібліотека та ін.
З проголошенням незалежності України в 1991 році, село – центр однойменної сільської ради Любомльського району Волинської області. Нині населення с. Вишнів становить 1187 осіб. Тут діють ЗОШ І-ІІІ ст., дитячий садок, бібліотека, будинок культури, фельдшерсько-акушерський пункт, кілька магазинів тощо.
З 2017 року – село є центром Вишнівської об’єднаної територіальної громади.
Відомими уродженцями с. Вишнів є Сачук Степан – заслужений журналіст України, багаторічний редактор газети “Волинь” (Луцьк), нагороджений орденом “За заслуги” ІІ, ІІІ ст.; Мінарченко Валентина – український ботанік, доктор біологічних наук, професор; Сахарук Валерій – український мистецтвознавець; Литвинюк Володимир – заслужений лікар України, член Європейської асоціації судинних хірургів, Вигера Сергій – кандидат сільськогосподарських наук, доцент Національного університету біоресурсів і природокористування України та ін.
Залишити коментар