Фонд Любомльського музею поповнився працями відомого науковця, вихідця з Любомльщини

В Любомльському краєзнавчому музеї продовжується робота по створенню особових фондів.

“Нещодавно збірку музею поповнили фото, рукописи, машинописи, статті, наукові праці уродженця села Згорани, кандидата історичних наук, професора, Заслуженого працівника народної освіти України Івана Васильовича Кічия”, – повідомляє в соцмережах директор Любомльського краєзнавчого музею Юрій Фініковський .

Як зазначив Фініковський, матеріали про відомого уродженця Любомльщини зголосилася передати його дружина та син.

“Колектив музею щиро дякую родині науковця за поповнення фондів та надіється на подальшу співпрацю в цьому напрямку”, – зауважує директор музею.

Довідково:

Кічий Іван Васильович народився 28 липня 1943 року в селі. Після закінчення школи працював у колгоспі. У 1963-1966 роках перебував на службі у радянській армії.

В 1967-1968 роках працював вихователем Згоранського дитячого санаторію, згодом – вчителем історії Самійличівської восьмирічної школи. У 1968-1972 роках навчався на історичному факультеті Луцького державного педагогічного інституту ім.Лесі Українки. В 1976-1979 роках Іван Кічий – аспірант Інституту історії АН УРСР.

У 1981 році захистив кандидатську дисертацію під керівництвом доктора історичних наук Гамрецького Ю.М. З 1983 року працював на посаді асистента, старшого викладача, з 1986 року – доцента кафедри історії СРСР, а з 1990 року – завідувача кафедри історії України Луцького державного педагогічного інституту імені Лесі Українки. У 1992 році отримав звання професора.

Іван Кічий – член правління Всеукраїнської спілки краєзнавців, член Волинського обласного товариства краєзнавців, лауреат премії імені Дмитра Яворницького Всеукраїнської спілки краєзнавців (1993), Заслужений працівник народної освіти України (1993). Він учасник багатьох обласних історико-краєзнавчих конференцій «Минуле і сучасне Волині», VI-VIII Подільських, V Вінницької, IV-VI Всеукраїнських наукових конференцій з історії краєзнавства, учасник багатьох інших регіональних, державних та міжнародних семінарів, симпозіумів, конференцій.

Автор більше 70-ти публікацій, з яких переважна більшість з історії України та Волинського краю. Помер 4 лютого 2005 року. Похований,згідно заповіту, в селі Згорани.