Більшість з нас, не страждаючи безсонням, часто лягають пізно вночі або засиджуються до ранку.
Люди знаходять собі багато дрібних справ, забуваючи про здоровий сон та відпочинок.
Чим пояснити таку звичку і як змінити режим сну, зустрівши бадьорий ранок? Про це розповіла сімейний психолог Інна Шіфанова, пише healthinfo.ua.
У мене багато справ
Ми пишемо “Останнім електронного листа”, несподівано отримуємо відповідь, відповідаємо на нього … і згадуємо про те, що треба б лягти спати, коли за вікном вже світає. “Нам здається, що спати не хочеться, що ми ще повні сил, тому що заглушаємо сигнали, які подає наш організм, за допомогою стимуляторів, – вважає сімейний психолог Інна Шіфанова. – До їх числа належить не лише кава і міцний чай, а й монітори, – всі вони штучно підтримують активність мозку. Такий режим життя часто вибирають ті, у кого в родині культивувався образ ділової людини, кому шкода часу на відпочинок, або романтичні творці-опівнічники”.
Мені потрібно більше часу для себе
“Але для багатьох час перед сном стає тим єдиним “острівцем”, де можна побути наодинці зі своїм “Я”. “У кожного з нас багато обов’язків, – продовжує сімейний психолог. – Протягом дня ми виконуємо безліч ролей: працівники, батьки, дочки і сини, дружини і чоловіки … І тільки пізно ввечері нарешті настає час, коли ми належимо собі, можемо подумати про своє життя або просто зайнятися тим, чим хочеться, а не тим, що треба”. І чим більше дефіцит особистого часу, тим сильніше ми намагаємося розтягнути цей проміжок”.
Мені страшно
Перед тим як ми засинаємо, захисні механізми психіки слабшають. Через це в нашу свідомість можуть вторгатися страхи. Один з них – страх забути себе, втратити свою особистість, уточнює психоаналітик Віржіні Меггле, наголошуючи, що в античній міфології Сон доводиться рідним братом Смерті. “Також нас може турбувати пам’ять про дитячі страхи, – продовжує психоаналітик, – якщо наші батьки свого часу не зуміли нас втішити і заспокоїти. Причиною тривоги може стати і давня психологічна травма, наприклад сцена насильства, свідком якої людина була колись. Травмувати могло і зовні невинна подія – наприклад, коли дитину відправили спати в розпал свята або вона втратила з поля зору мати в супермаркеті і відчула відчай і самотність”. Несвідомо уникаючи зустрічі з цими неприємними переживаннями, ми можемо мимоволі відкладати відхід до сну.
ЩО РОБИТИ?
Піклуватись про свій організм
Так само як почуття голоду говорить нам про те, що пора поїсти, втома закликає нас лягати спати. Навчіться прислухатися до себе і розпізнавати перші ознаки втоми. Щоб не упустити момент, коли ви будете готові до сну, твердо встановіть годину, після якого ви вже не станете читати пошту, дивитися телевізор і відповідати на телефонні дзвінки.
Виділіть час для себе
Заплануйте заздалегідь годину (а краще дві) на тиждень, які ви цілком присвятіть тільки собі і тим заняттям, які приносять вам радість. Невелика перерва між закінченням роботи і поверненням додому – наприклад, повільна прогулянка пішки – також дозволить вам побути наодинці з собою. І ще постарайтеся знайти хоча б десять хвилин для відпочинку протягом робочого дня. Занадто багато? Тоді хоча б п’ять.
Заспокойтеся
Щоб повністю зрозуміти свої страхи і звільнитися від них, необхідна допомога психотерапевта. Ви можете також почати піклуватися про себе, виконуючи для себе роль “доброго батька”. Якщо вам не подобається засинати в темряві, заведіть маленький нічник, який не завадить сну. Влаштуйте для себе зручне і тепле ліжко, в якій ви відчуєте себе затишно. І скажіть собі на ніч пошепки кілька приємних слів, наприклад: “Я тебе люблю, я дбаю про тебе, я хочу, щоб тобі було добре”.
Залишити коментар