Закордоння: індонезійський острів Балі – місце богів, сонця та кохання

Невеликий острів Балі, що входить до складу Індонезії, добре відомий у всьому світі як першокласний курорт.

Щороку його відвідують мільйони туристів, і прагнуть в майбутньому обов’язково сюди повернутися за позитивними емоціями. Острів вражає своєю неймовірною природою, красивими пляжами і численними розвагами.

Цікаві факти про острів:

• Слово «Балі» в перекладі з санскриту означає «герой».
• Місцевою мовою острів називають «Пулау Кахьянган», що перекладається як Острів богів.
• Довжина острова – 150 км. Ширина – 80 км.
• Чисельність населення острова Балі становить – 3,8 млн осіб.

• Працювати на острові ніколи, оскільки щорічно тут налічується 230 вихідних днів.
• Всупереч поширеній серед наших туристів вимові, наголос у слові «Балі» ставиться на перший склад, а не на останній.
• Понад 80% балійців сповідують власну релігію, засновану на індуїзмі, незважаючи на те, що Індонезія, якій належить острів – мусульманська держава.
• Навіть в сезон дощів затяжних злив тут немає. Дощі зазвичай короткі, і йдуть майже завжди тільки по ночах.

• Громадський транспорт на острові розвинений вкрай погано. Кращий спосіб пересування для туриста, який не хоче переплачувати за таксі – взяти в оренду мотобайк. Якщо, звичайно, він вміє його водити і не боїться хаотичного місцевого руху на дорогах.
• На острові безліч вулканів. Зі зрозумілих причин в перспективі це досить небезпечно.
• Кожен балієць одночасно існує в двох світах. Sekala це зриме оточення навколо людини. Незримий світ Niskala можна відчути тільки під час здійснення національних обрядів, що мають багатовікову історію.
• Законами Балі допускається багатоженство, при цьому максимальна кількість дружин обмежена чотирма. Цікаво, що повторно одружитися чоловік може тільки після отримання письмового дозволу від першої дружини.

• Одна з місцевих традицій передбачає підпилювання зубів. Роблять його молодим людям, які досягли 16-18 років. Вважається, що подібна процедура дозволяє втихомирити в людині шість основних духовних гріхів (хіть, жадібність і так далі).
• На Балі функціонує відразу три календарі. Перший прийнятий у всьому світі і використовується у повсякденному житті. Другий має назву Павукон і являється календарем явансько-балійських народів. Третій називається Сака і є загальним для всіх індуїстів. Якщо виходити з літочислення календаря Сака, то сьогодні острів Балі живе в 1936-му році.
• Цікаво, що при розлученні діти залишаються з батьком, а жінка забирає з собою тільки речі, які у неї були до заміжжя.

•  Для будь-якого балійця права рука священна. Тільки нею можна передавати один одному будь-які речі.
• Вулкан Агунг найвища точка Балі (3142 м). Біля підніжжя розташований Pura Besakikh, найбільш шанований серед місцевих жителів храм.
• Рис найпоширеніший продукт на острові. Жителі вважають його їжею богів, тому зустріти страви з нього можна на будь-якій урочистості.
• У місцевого населення дуже популярні півнячі бої. За бійцівськими птахами піклуються як за власними дітьми.
• Шамани у місцевого населення користуються більшим авторитетом, ніж лікарі. Саме тому тут мало аптек і лікарень – через відсутність клієнтів.

• У будинках на Балі не буває шпалер. Стіни просто фарбують, причому навіть без штукатурки. А ще вікна дуже маленькі, і розташовані найчастіше під самою стелею.
• Столові прилади тут теж не в пошані – балійці зазвичай їдять руками.
• Релігійна церемонія в рідному селі на Балі є вагомим приводом, щоб не вийти на роботу.
• Підвищувати голос на Балі категорично не прийнято. Хто кричить – той апріорі неправий. Прямо як в Таїланді.
• У традиційних балійських селах досі діє заборона на пошук чоловіка або дружини з іншого села. Можна тільки зі свого.

• Тут в ходу кастова система, як в Індії, правда, не така жорстка.
• Жодне важливе подія на Балі не відбувається без супутніх їй ритуалів. Їх тут більше, ніж в будь-якій іншій країні світу.
• Біблія вперше була переведена на балійську мову в 1990 році.
• На Балі практично відсутні будівлі вищі чотирьох поверхів. Законом заборонено зводити будинки що перевищують середню висоту пальми (14 м). Так балійці віддають шану природі.
• Померлих тут кремують, а не ховають, як в більшості інших країн.
• Ще на початку XX століття жінки на Балі ходили топлес, але з приходом європейців це стало вважатися непристойним.
• Чоловіки стали «робочою силою» тут лише кілька десятків років тому. До цього всі основні роботи, включаючи важкі, на Балі проводилися жінками. Та й зараз помітно, що працюють в основному жінки, в той час як чоловіки сидять перед телевізором або розслабляються в тіні пальми.
• Білий, чорний, червоний і жовтий кольори на Балі вважаються священними.
• Ім’я балійця безпосередньо говорить про його приналежність до тієї або іншої касти. У шудр, трудової касти, яка становить близько 80% населення Балі, немає відмінностей між жіночими або чоловічими іменами.