У Польщі зростає кількість дозволів на роботу для іноземців.
Левову частку цих дозволів отримують українці, які у підсумку у Польщі не працюють, а їдуть далі у Європейський союз у пошуках роботи, що краще оплачується.
«Gazeta Wyborcza» пише про методи до яких вдаються громадяни України, щоб отримати шенгенську візу. ZAXID.NET публікує переклад тексту.
Тільки у першій половині цього року, служба зайнятості Польщі видала понад 630 тис. дозволів на роботу для іноземців. У 2015 році таких дозволів було видано понад 780 тис. У 97% випадків дозволи отримують громадяни України.
У фруктових садах під Груйцем або Плонськом бракує робочих рук, особливо під час сезону. Відтак українську мову там можна почути частіше ніж польську. Від 2006 року працедавці, зокрема й фермери, можуть працевлаштовувати іноземців за спрощеною процедурою. Достатньо лише зареєструвати у повітовому відділі праці заяву про працевлаштування іноземця. Це дозволяє найняти громадян України, Вірменії, Білорусі, Грузії, Молдови та Москви терміном на шість місяців. На підставі такої заяви підприємці можуть найняти на роботу, наприклад, каменярів або водіїв.
Отримати дозвіл на роботу настільки легко, що він став перепусткою до отримання візи до Польщі, а на практиці й до шенгенської зони. Це дало поштовх до розвитку посередницьких фірм, які заробляють, допомагаючи українцям отримати візу і дозвіл на роботу. Багато з цих фірм зареєструвались і працюють виключно «під візи». Показово, що Прикордонна служба Польщі запідозрила шістьох осіб у створенні 17 фірм з метою отримання віз. За інформацією видання, за одну заяву українці платять посередникам до 300 доларів.
Пйотр Скіровскі з бюро праці у Плонську каже, що це нормальне явище, коли хтось, хто має велике господарство реєструє кілька десятків осіб для роботи. Але у 2014 році один із фермерів, який має плантацію полуниці на 4 га задекларував бажання найняти 1150 українців. Хоча для ефективного збору полуниць на такій площі треба всього лише 30 працівників.
Із десяти зареєстрованих у перемишльському центрі зайнятості суб’єктів, які задекларували бажання працевлаштовувати іноземців, дев’ять не мали жодної можливості дати роботу. У Жешуві двоє українців створили дві фірми, одна з яких займалась будівництвом, а інша – посередництвом у пошуку роботі. Упродовж декількох місяців їхня діяльність полягала лише у реєстрації 281 заяви на роботу. На цьому вони заробили понад 18 тис. злотих.
Найвища палата контролю Польщі цього року звернула увагу на зростаючу кількість заяв про роботу у Підкарпатському воєводстві, яке межує із Україною. Чиновники перевірили, чи українці, які отримали дозволи на роботу справді працювали у Польщі. Результати перевірки засвідчили, що, наприклад, фірма, яка у 2013-2014 роках зареєструвала у бюро праці в Перемишлі 118 довідок на роботу, не працевлаштувала жодної особи. Однак візи отримали 97 українців.
Прикордонна служба Польщі також перевірила 10 випадкових фірм, які працевлаштовували іноземців. Із близько 1500 заявників, які хотіли працювати у Польщі, у країну в’їхали 1433 особи, але отримали роботу лише 199.
Найвища палата контролю стверджує, що 83% осіб, які отримали право на роботу в Польщі не отримали її після в’їзду до країни. Відтак довідки про роботу використовують лише для отримання шенгенської візи.
Експерти вважають, що багато українців залишаються в Польщі і працюють там нелегально – без дозволів і страховки. Але більшість громадян України їдуть далі у Європу, шукаючи більш високооплачуваної роботи. І в нагоді їм стає шенгенська віза, яку видали консульські установи Польщі в Україні. Якщо українця випадково не виявлять правоохоронці, то із такою візою він може подорожувати Європою щонайменше півроку.
Представники бюро праці кажуть, що вони безпорадні проти фірм, які претендують на реєстрацію заяви про роботу. «Ми не можемо їм довести, що вони дають заяви на працевлаштування, але не мають наміру працевлаштувати цих людей. На наше питання, чому так багато заяв зареєстрували, вони відповідають: бо українці не з’явилися на роботу», – пояснює Павел Недзякевіч, заступник директора бюро праці в Кросні.
Іноді представники місцевої адміністрації намагаються якось перевірити заяви на роботу.
«Перевіряємо ідентифікаційний номер платника податків, Реєстр суб’єктів народного господарства, бо трапляється, що заяви подають фірми-привиди або такі, які вже давно не працюють», – кажуть працівники місцевих адміністрацій.
Видання пояснює, що польські державні інституції, які контролюють працевлаштування іноземців, не мають спільної бази даних і не обмінюються інформацією. А це своєю чергою дозволяє громадянам інших держав створювати у Польщі фірми єдиною ціллю яких є трансфер людей до шенгенської зони.
Тривожні сигнали із бюро праці досягли профільного міністерства, яке зрештою визнало, що потрібно внести зміни у спрощену процедуру працевлаштування іноземців. Доходило до зловживань, оскільки, наприклад, не має положень, які б дозволяли відмовити у реєстрації заяви.
«У змінах до Закону про сприяння зайнятості та інституції ринку праці мають бути передбачені спеціальні дозволи на роботу (сезонні і короткострокові), видані старостами. Водночас законопроект передбачає можливість скасування деяких положень, що стосуються заяв» – повідомила прес-служба міністерства. Законопроект був схвалений постійним комітетом Ради міністрів в липні, але через додаткової узгодження досі не потрапив на розгляд уряду.
У наступному році, заяву буде замінено двома типами ліцензій, виданих старостами. Сезонний дозвіл на роботу буде видаватися на вісім місяців і стосуватиметься сільського господарства, садівництва та туризму. На отримання цього дозволу можуть претендувати усі громадяни третіх країн.
Короткотерміновий дозвіл на роботу, який діє упродовж шістьох місяців, можуть просити громадяни шести країн, які досі отримували дозвіл на роботу за спрощеною системою.
Також у Польщі має бути створений загальнодержавний реєстр дозволів на роботу. Окрім Державної інспекції праці, доступ до цього реєстру буде мати
Управління соціального захисту, а також консули, які перед видачею візи зможуть перевірити чи має іноземець дозвіл на роботу.
Залишити коментар