Понеділок, 24 вересня 2018,20:19

Шацький нацпарк втрачає території через “бізнес”, – розслідування (ФОТО)

27.07.2018 / Новини, Статті

На березі найбільшого в Україні озера Світязь виростає розкішна відпочинкова база. Її зводять на території урочища Гушівський хутір Шацького національного природного парку.

Заради цього будівництва довелося переступити не одну норму чинних законів. Хто і для чого затіяв такий масштабний проект на території заповідника? Кому дістануться вершки і чи виграє від цього Шацький нацпарк? Відповіді на ці та інші питання шукав Центр журналістських розслідувань “Сила правди”.

Гушівський хутір – це рекреаційна зона Шацького національного природного парку. У 2009-2010 роках завдяки єврогранту міжнародної організації “Глобальний екологічний фонд” тут звели шість будинків для відпочинку з санвузлами, туалетами, душовими. Облаштування кожного з них обійшлося приблизно в 100 тисяч гривень.

Щороку Шацький нацпарк приймав тут туристів. Не безплатно. Згідно офіційних звітів у 2016 році рекреаційна зона “Гушівський хутір” “заробила” для Шацького національного парку майже 120 тисяч гривень, а минулого року – лише 52 800.

Тож у 2018-ому з призначенням нового керівника Шацького національного природного парку Гушівський хутір вирішили зробити, так би мовити, більш рентабельним.

16 березня голова Волинської ОДА Володимир Гунчик, який до слова відбував останні дні на посаді, з подачі Управління лісового і мисливського господарства підписує розпорядження, яким передає в користування на 25 років гектар лісової ділянки у Шацькому нацпарку приватній особі – Вірі Шереметі.

Віра Шеремета – вчителька з Любомля. Згідно з розпорядженням вона планує надавати послуги з оздоровлення та відпочинку.

Фігурує в цьому розпорядженні ще одна особа – Олена Сулік – підприємиця з того ж таки Любомля, племінниця Віри Шеремети. Їй обіцяють іншу ділянку – на території наметового табору “Незабудка”. Теж на березі Світязя. Теж на 25 років.

20 березня на території Гушівського хутора журналісти “Сили правди” зафіксували вирубку дерев без відповідних на те документів. Директор парку Марія Христецька підтвердила, що це справа рук її підлеглих.

За її словами, різали сухостійні небезпечні дерева, щоб підготуватись до сезону. За цим фактом після численних звернень в правоохоронні органи відкрили кримінальне провадження, триває слідство.

Проте навіть це не зупинило намірів “менеджерів” заповідника. Наприкінці квітня 2018 року на території хутора з’явився новий будиночок на фундаменті з забетонованих стовпців.

Люди, яких у розпал будівельних робіт вдалося застати на Гушівському хуторі, запевнили, що директорці відомо про їхню діяльність. На запитання що, хто і для кого будує, єдине що відповіли:

“тут якийсь простий підприємець не зможе будувати. То вище общєство”.

Розставити усі крапки над “і” знову просимо у Марії Христецької. Телефоном.

– Парк будує. Ми ж і сюжет про це знімали, що хочемо тут пляж обладнати, розчистити усе облагородити. Зводимо своїми силами. На що вистачає коштів, те робимо.

– А яка підрядна організація здійснює роботи?

– Шацький національний природний парк будує. Своїми силами. Я ж кажу – це наш будиночок. А в чому тут порушення? Я повинна звітуватися, якщо планую щось облагороджувати? Якщо щось не так, звертайтеся, будемо надавати офіційну відповідь, – нервується директорка.

За її порадою надсилаємо кілька запитів. Щодо коштів, які парк витратив на реконструкцію Гушівського хутора з початку року і щодо угод з приватними особами, які протягом наступних 25 років збираються надавати оздоровчі послуги в Гушівському хуторі і в наметовому містечку “Незабудка”.

Від парку отримуємо відмову надати копії угод. Дбають про захист персональних даних сторін договору, – так аргументують. А от про витрати на реконструкцію Гушівського хутора інформації не пожаліли. Отже, станом на 20 червня на облагородження хутора використали трохи менше 2 тисяч гривень з бюджету ШНПП.

Дивина та й годі, як за таку суму можна залити стовпчикові фундаменти для шести будиночків відпочинку, один повністю звести, поставити каркаси під наступні споруди і закласти бруківкою стоянку і доріжки? Так господарювати вміють хіба що менеджери заповідника. Ці дива нам вдалося зафіксувати на Гушівському хуторі 15 червня.

Згодом копії угод теж вдалося дістати. Їх надали після відповідного судового позову.

Лісоділянку, яку розпорядженням голови ОДА мали надати вчительці любомльської школи Вірі Шереметі, надали племінниці Олені Сулік, бо ж та принаймні зареєстрована підприємцем і має право надавати послуги з відпочинку, оздоровлення і розваг. Однак не на 25 років, а всього на 70 днів відпочинкового сезону. З оплатою 2 гривні 50 копійок за метр квадратний за добу.

Загалом, порахували, що за весь період діяльності за договором Олена Сулік має сплатити Шацькому нацпарку 88200 гривень. Ця сума це середнє арифметичне між тим, що заробив Гушівський хутір у 2016 і 2017 роках. Загальна площа рекреаційної зони – майже 1 гектар, а організовувати свою рекреаційну діяльність підприємець, згідно угоди, може на площі 504 метри квадратних.

аніше Центр журналістських розслідувань “Сила правди” вже звертався до Олени Сулік з питаннями про її наміри щодо рекреаційної діяльності.

“То не зі мною треба говорити. Всі питання до юриста. Я нічо не можу вам сказати. Всіма питаннями займається юрист. Я зараз на роботі”, – відповіла тоді ще майбутня господиня Гушівського хутора.

Відпочинковий сезон у розпалі, а на Гушівському хуторі роботи зі встановлення будиночків і облаштування туристичної інфраструктури хоч і киплять, проте не так швидко, як того сподівалися бенефіціари.

Замовники цього будівництва, вочевидь, почуваються дуже впевнено.

Адже проект у дизайнерів замовили ще взимку, порубку дерев на місці майбутнього комплексу парк здійснив у березні, журналісти застали будівельників за роботою 24 квітня, а угоду про використання рекреаційного ресурсу Шацький національний природний парк і ФОП Сулік Олена Юріївна уклали 8 травня, ліміти ж на рубки для парку, які фактично вже відбулися, Мінекології затвердило лише 30 травня, а користуватися Гушівським хутором, відповідно до угоди, підприємиця мала право лише з 20 червня.

Про те, що проект реконструкції хутора виготовили задовго до появи розпорядження голови Волинської ОДА і тим більше задовго до укладання самої угоди, свідчить допис зі світлинами опублікований на сторінці LeoDuk Design у мережі Facebook від 1 березня.

Телефонуємо за номером, що розміщений на сайті LeoDuk Design, щоб дізнатися бодай щось про замовників проекту.

“Кінцевого замовника ми не знаємо. У нас цей проект замовляла будівельна фірма-підрядник, яка виконує там роботи. Вони просили не розголошувати”, – каже дизайнер.

Навіть з цієї лаконічної відповіді очевидно, що є забудовник “Х”, який надає послуги замовнику “У” і це не Шацький національний парк, як стверджувала Марія Христецька. Тим більше, що офіційно кошти з бюджету заповідника на це не витрачалися.

Разом з тим 18 травня співробітники Головного управління Державної фіскальної служби за депутатським зверненням виїздили на місце будівництва. На той час угода про використання рекреаційного ресурсу Шацького парку з ФОП Сулік О.Ю. ще не була укладена, а роботи вже велися.

“Ідентифікувати осіб, які виконували будівельні роботи, не виявилось можливим у зв’язку з відмовою надавати пояснення”, – пишуть податківці, а також стверджують, що за цим фактом скерували лист до шацької поліції.

Жодних декларацій на початок будівництва на території Гушівського хутора ні ФОП Сулік О.Ю., ні Шацькому НПП Дежавна архітектурна інспекція не реєструвала. Усі ці споруди мали б бути тимчасовими, адже термін договору про використання рекреаційного ресурсу збігає наприкінці серпня цього року. Однак, кажуть у відділі містобудування та архітектури Шацької РДА, до них за видачею паспорта прив’язки тимчасових споруд теж ніхто не звертався.

Незважаючи на резонанс навколо цієї історії і відкрите кримінальне провадження, заручившись сприянням керівництва Шацького національного природного парку, хтось вперто йде до своєї мети. Адже для того, щоб вкладати кошти у реалізацію цього проекту треба бути певним, що угода про користування рекреаційним ресурсом не обмежиться одним відпочинковим сезоном. Ну, або ж це прояв благодійництва.

Такий вигляд матиме Гушівський хутір після завершення будівництва. Світлини зі сторінки LeoDuk Design у Facebook

“Це стандартна схема. Якщо на ці споруди буде оформлене право власності, той ділянка може перейти у постійне користування. Звільнити ділянку можна буде тільки через суд. І це затягнеться на роки. Тут необхідно провести також експертизу. Якщо фундаментбільше 30 сантиметрів, скоріше за все, будуть визнавати капітальним будівництвом і визнавати право власності. Інший фактор — матеріальні витрати на будівництво і благоустрій підприємця, як переважне право на постійне користування ділянкою, – коментує член правління ГО “Волинський центр протидії корупції” Олександр Герасимчук, –Підприємець не корінь зла в цій ситуації, оскільки фактично лише користується прогалинами законодавства. А службових осіб, які виділили земельну ділянку під назвою “рекреаційний ресурс”, на мій погляд, необхідно притягувати до найвищої міри покарання”.

Сподіваємось, що зібрана нами інформація допоможе правоохоронцям ідентифікувати будівельну підрядну організацію та дослідити, хто за цим стоїть насправді. Адже Олена Сулік, яка має торгову точку на любомльському ринку, і, за словами місцевих жителів, надає послуги з декоративного макіяжу, навряд чи схожа на персону, заради якої керівництво заповідника переступило б природоохоронне законодавство.

Ми ж публікуємо це розслідування для того, аби мотивувати правоохоронців розібратися в ситуації в рамках відкритого кримінального провадження. Можливо, спільними зусиллями вдасться запобігти “віджиманню” території національного парку.

Оксана ПЕТРУК

Читайте також:

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


*