Неділя, 23 лютого 2020

ПЦУ спростувала міфи про День святого Валентина й запропонувала перенести дату його святкування

14.02.2020 / Новини, Статті

Щороку 14-го лютого у багатьох країнах світу відзначають День святого Валентина, який присвячений усім закоханим.  У цей день купують і вручають одне одному подарунки або ж «валентинки», прикрашають громадські заклади червоною і рожевою атрибутикою. А от у Православній церкві України ж закликали присвячувати кожен день «правдивій Любові» замість того, щоб «дарувати символічні матеріальні подарунки один раз у році».

За словами священнослужителів, День закоханих не відповідає фактам з реального життя святого Валентина. Зокрема, у Епіфанія закликали українців святкувати День святого Валентина 12 серпня, а не 14 лютого.  Відповідне звернення з’явилося на сторінці церкви у фейсбуці.

У ПЦУ, зокрема, роз’яснили, чи справді святий Валентин має стосунок до цієї традиції дарувати подарунки та є тим самим «покровителем закоханих», як прийнято вважати.

Тут розповіли, що православна церква вшановує кількох святих з ім’ям Валентин.

«Ймовірно, що святий, який згадується у масовій культурі 14 лютого, відомий у церковному календарі як святий Валентин Інтерамський (Італійський). Він жив в італійському місті Терні у III столітті і був страчений 269 року. Всі святі, що звершили свій подвиг до 1054 року в Західній Європі, тобто до розділення на Західну і Східну Церкву, – це шановані православні святі», – йдеться у зверненні.

Наголошують: пам’ять святого Валентина відзначається і в католицькій, і в православній традиції, однак у різні дати: католики згадують його 14 лютого (однак не у загальному календарі, де цього дня вшановуються святі Кирил і Мефодій, а у «Римському мартиролозі», де вказані місцеві дні пам‘яті); православні – 12 серпня.

У ПЦУ вважають, що свято, яке прийнято відзначати 14 лютого як день закоханих, насправді не відповідає фактам з реального життя святого Валентина.

«Відповідно до однієї із найпопулярніших легенд, святий Валентин «вінчав закохані пари попри заборону жорстокого імператора Клавдія II». Нібито правитель вважав, що чоловіки, які не мають дружин та дітей, будуть кращими воїнами. Однак ця легенда містить значну помилку у хронології подій, адже за часів життя святого Валентина у III столітті взагалі ще не існувало особливого обряду церковного вінчання.

Церква вважала законним той шлюб, що укладався відповідно до громадянських законів і який закріплювався християнами через спільне причастя та оголошення перед членами громади, – зауважують в Православній церкві України.

Додають, що Папа Геласій канонізував святого Валентина у 496 році і присвятив йому день пам’яті 14 лютого.

«Ймовірно, це було зроблено задля того, аби витіснити язичницьке святкування, яке відзначалось у Римі у ті часи та супроводжувалось жертвоприношеннями на честь плідності та материнства. Тож масова культура, власне, поєднала вшанування пам’яті християнського святого із язичницькими мотивами, що були поширені раніше, а згодом перетворила це ще й на комерцію, спонукаючи купувати подарунки», – зазначають у ПЦУ.

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


*