Вівторок, 26 вересня 2017,03:15

Очільник Волинської митниці розповів, коли на кордоні з Польщею зникнуть черги

Віктор Кривіцький очолив Волинську митницю наприкінці 2016 року. Цьому передував затяжний конфлікт місцевої влади та суб’єктів ЗЕД із його попередником – Олександром Шавлаком.

Причому у цій боротьбі об’єдналися інтереси і голови Волинської ОДА Володимира Гунчика, і голови Волинської облради Ігоря Палиці, і колишнього очільника Ягодинської та Волинської митниці Романа Микитюка. Зрештою, як заявляв Палиця, він мав розмову із прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом, де просив замінити Шавлака. Власне, компромісною фігурою і став Віктор Кривіцький, який тривалий час працював у податкових органах на Вінничині і є депутатом Вінницької міської ради.

Журналісти видання “Конкурент” розпитали очікувати від роботи новоспеченого керівника Волинської митниці.

Раніше Ви працювали у податковій службі і не маєте досвіду роботи на митниці. Наскільки відмінна служба в цих двох органах?

– Якщо ставити питання, чи безпосередньо працював на митниці, скажу – ні, але з роботою митної служби добре знайомий. До того ж податкова та митна служби, які були самостійними і не підпорядкованими одна одній, наразі перебувають в одній структурі – Державній фіскальній службі.

Я люблю працювати, швидко вчуся і віддаю досить багато часу саморозвитку.

Щодо відмінності служби в цих двох органах, зазначу, що дійсно відмінності є, зокрема це стосується митного і податково законодавства. Поряд з тим, з роками праці здобуваєш новий досвід, бачиш нові можливості розвитку як колективу, так і служби в цілому. Тому народжуються нові ідеї, нові напрямки в роботі, які можуть бути реалізовані на практиці.

Наскільки, з Вашої точки зору, було логічно об’єднувати митну і податкову служби в одну структуру, щоб одна від одної були залежні?

– Існують різні думки. На сьогодні європейський досвід говорить про те, що законотворець прийняв відповідне рішення, і воно було на той час логічним і правильним. Є ті ж самі європейські моделі, коли фіскальна служба об’єднує в собі митну і податкову службу. Зараз цим шляхом пішла Республіка Польща, наш найближчий сусід. У них об’єднані митна і податкова служби. Це робоча модель. В якій країні її вдасться краще реалізувати – покаже досвід та історія. Ми будемо спостерігати за тим, як це буде відбуватись.

Будь-який товар, що завозиться на територію України, супроводжується фіскальними органами від початку до реалізації продукції кінцевому споживачеві. Тоді це правильно. Він повинен спочатку правильно оформитись, потім оподаткуватись правильно і дійти до кінцевого споживача також правильно. Наскільки цей ланцюжок у нас на сьогодні цілісний? Є нюанси і певні питання.

Але незважаючи ні на що, вважаю, що служба повинна і надалі розвиватись як служба, що забезпечує основні надходження коштів до бюджету держави, так і як служба, яка створена людьми і для людей.

Питання щодо кадрів. Будь-яка людина, яка очолює серйозну організацію, повинна спиратись або на працівників, які уже працюють у цій установі, або приводити свою команду. Наскільки Ви задоволені тим, що дісталось Вам у спадок від попередників? Чи було у Вас бажання або чи є “карт-бланш” від керівництва держави для того, щоб формувати свою команду тут?

– Я – професійний управлінець і за час державної служби та служби в органах місцевого самоврядування налагоджував роботу не одного колективу, які в подальшому досягали значних успіхів в роботі.

Специфіка роботи митниці передбачає довіру до особового складу. Наразі опираюсь на тих людей, які є в підпорядкуванні. Колектив працює досить професійно.

Вважаю, що при взаємоповазі та взаєморозумінні, чіткому виконанні поставлених завдань та дотриманні при цьому вимог чинного законодавства, належному виконанні посадових обов’язків, питань щодо подальшої роботи працівників не повинно виникати.

Я ніколи не вносив “смуту” в колективи, які створював чи очолював. Поряд з тим, завжди суворо вимагав виконання поставлених завдань. Цього принципу продовжую притримуватись.

Зазначу, що за час роботи на цій посаді я запросив лише кількох людей з інших митниць. Решта – це ті кадри, які працювали на Волинській митниці, яких я вважаю професійними та відданими своїй справі.

Ваш попередник – Олександр Шавлак – активно проводив кадрову чистку на митниці. Самі працівники митниці скаржилися, що він ставив їх в такі умови, що їм доводилось самим звільнятись. Як це вплинуло на якість сьогоднішнього кадрового складу?

– Будь-які рішення, що ухвалюються сьогодні, мають відповідати чинному законодавству. Які наслідки бачу зараз? Коли я прийшов, було цілий ряд звільнених працівників, які відновилися на посадах через суд. Кожне слово, сказане моїм попередником, не знайшло підтвердження в судових рішеннях. І хоча були прийняті нові працівники, виконуючи рішення суду, я зобов’язаний був працевлаштувати незаконно звільнених людей. Не беруся судити чужих дій, тому спираюсь лише на власний досвід і чинне законодавство.

Наскільки довго Ви плануєте затриматись на Волині? Вам поставили завдання виконати певну роботу і тоді перейдете десь ближче до родини чи в столицю?

– Ви знаєте, не думав взагалі над тим питанням, скільки я тут пропрацюю. Було побажання єдине: налагодити тут нормальну роботу і заспокоїти колектив, який працює на Волинській митниці. І хоча вдома завжди краще, скільки буде долі потрібно, стільки я тут буду.

Які конкретні завдання поставило Вам керівництво щодо роботи на цій посаді?

– Ці завдання дуже прості і зрозумілі: збільшення надходжень і “контрабанда-стоп”. Наскільки мені вдається з цими впоратися, громада повинна бачити і відчувати. На 100 % побороти негативні явища у жодної людини не вийде. Але наскільки це можливо, ми їх вирішуємо. Повинна бути гармонія в колективі, нормальна взаємодія з органами влади, спокійний робочий процес. Жодної політики не повинно бути. Нереальних завдань я не отримував.

Ви сказали, що одне з основних завдань – збільшення надходжень. Ваш попередник, як публічно заявляли, допустив якраз спад надходжень до бюджету. Очевидно, що суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності пішли з Волинської митниці на інші митниці. Скажіть, чи володієте Ви інформацію щодо суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, які перейшли на інші митниці? Чому це сталося? Чи ведеться якась робота щодо їх повернення?

– Ви знаєте, в цей складний час суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності також чутливі. Якщо на Волинській митниці відбуваються ті процеси, які не повинні відбуватись, вони шукають інші шляхи. Завжди наводжу такий приклад. Що таке надходження? Це гроші. А гроші люблять тишу. Якщо є тиша і робочий процес, то приходять інвестори, будуються дороги, вкладаються кошти. Але якщо відбуваються якісь скандали, є непорозуміння, хтось когось “ламає через коліно” і т.д., то від цього не виграє ніхто і, передусім той регіон, в якому відбуваються ці всі процеси.

Якщо тут спокій – сюди приходить бізнес. Ми багато часу витрачаємо для того, щоб залучити додаткових суб’єктів ЗЕД.

На сьогодні відійшли ті підприємства, які прагнуть працювати не зовсім чесно. Зокрема, автомобільний бізнес, а також ті, хто хоче платити в державу менше, а заробляти більше. А ті суб’єкти, які хочуть, щоб бізнес розвивався на волинській землі, вони залишилися, працюють, сплачують більше в бюджет, ніж ті, які пішли в інші регіони.

Підприємства, які займаються м’ясопродуктами, свого часу пішли на митницю Львова. Зараз повернулись. Практично усіх суб’єктів ЗЕД ми повернули. З’явились і нові, які сьогодні оформлюються на нашій митниці.

Як Ви це зробили? Що їх спонукало повернутись?

– Нормальною конструктивною роботою, якісними послугами, які ми надаємо, і швидкістю оформлення. Ось і все. Будь-який суб’єкт рахує гроші. Якщо йому доводиться чекати два, три, чотири дні для того, щоб його оформили, то і платити, відповідно, більше доводиться. Як правило, підрозділи митного оформлення розташовані на території терміналів, що належать приватним підприємствам, а перебування на такому терміналі, наприклад, у Києві вартує від 3 тис. гривень. На Волині, завдяки співпраці з власниками цих підприємств, ми маємо значно меншу ціну і проводимо оформлення протягом чотирьох годин. Тому їм вигідно отримувати послуги тут. Лише за рахунок якісних та швидких послуг намагаємося створити максимально сприятливі умови для суб’єктів ЗЕД, узгоджуємо свою діяльність з роботою суміжних служб, які здійснюють відповідний контроль на території підрозділів митного оформлення.

Щодо будівництва доріг. В Україні провадять експеримент, коли частина перевищення надходжень на митниці щодо індикативних (планових) показників іде на будівництво доріг в області. Скільки у минулому році отримала Волинь за цією програмою?

– Керівництвом ОДА та обласної ради неодноразово зазначалось, що протягом 2-3 кварталів 2016 року прогнозовані показники надходження таких коштів не виконувалися.

Відповідно, при призначенні на посаду головою ОДА та головою облради мені було також поставлено завдання налагодити роботу з цього питання.

Зазначу, що з першого місяця мого призначення надходження таких коштів відновились. Так, протягом останніх трьох місяців 2016 року на будівництво доріг в області Волинь отримала більше 40 млн. Планові показники надходження коштів на будівництво доріг виконуються до сьогоднішнього дня.

Як у Вас склалась співпраця з головою Волинської обласної державної адміністрації та з головою обласної ради? У Вашого попередника такої співпраці не було…

– Усі побажання, які висловлювали представники влади повністю збігаються з моїми внутрішніми переконаннями. У мене склались нормальні стосунки і з Володимиром Петровичем Гунчиком, і з Ігорем Петровичем Палицею. У нас немає ніяких розбіжностей, а є єдиний підхід у тому, що волинська земля має розвиватись. Для цього мають з’являтись нові суб’єкти ЗЕД які привезуть сюди гроші, оформлюватимуть тут свої товари. Своєю чергою митниця повинна надати відповідний сервіс при оформленні товарів, над чим ми постійно й працюємо.

Поряд з тим, є речі, які ми не можемо передбачити і які негативно впливають на роботу і нашу, і перевізників. Так, я не завжди розумію тих активістів, що перекривають дороги, роблять інші речі, наслідком яких є втрати державного бюджету. Слід зазначити, що від таких дій передусім страждає Волинь, оскільки не отримує відповідних надходжень.

Ви зараз про які конкретно заходи говорите?

– Про автомобілістів, які приїжджали безпосередньо до пункту пропуску і блокували дорогу. Вони самі обрали собі шлях раз у п’ять днів перетинати кордон щодо ввезення автомобілів в режимі “транзит”. Тобто ці люди, перекриваючи дороги, блокуючи рух вантажних автомобілів, гальмують процес митного оформлення. В ті дні, коли це відбувалося, у нас зменшувались надходження до бюджету. Я виходив до людей, просив своїх заступників, щоб вони також пояснювали блокувальникам, що проблему потрібно вирішувати не біля пункту пропуску, бо страждають люди, які живуть навколо вас. Усі ми залежні від того, які у нас будуть завтра дороги, як цими дорогами будуть возити товари, як піде транзит через нашу область.

Що, на Вашу думку, потрібно змінити, щоб проблема автомобілів з іноземною реєстрацією в Україні стала не такою гострою?

– Є певна частина людей, які придбали автомобілі за кордоном і продовжують експлуатувати їх на іноземній реєстрації, як правило, це мешканці прикордонних регіонів. Є багато інших власників транспортних засобів, що проживають на всій території України і експлуатують автомобілі з українською реєстрацією. Вони сплатили всі податки державі при купівлі авто, як цього вимагає закон. Надаючи переваги одним, ми порушуємо права інших. Тому потрібне конструктивне законодавче рішення, ухвалене для усіх сторін. Уряд подавав таку пропозицію, яка повинна бути розглянута Верховною Радою України.

Ми зараз спостерігаємо величезні черги на митниці. Звичайній людині, яка собі вирішила на автомобілі з українською реєстрацією поїхати кудись закордон, потрібно вистоювати у черзі дуже багато часу. Що потрібно зробити для того, щоб зменшити черги, щоб громадяни могли швидше перетинати державний кордон?

– Черги, що утворюються перед пунктами пропуску, пов’язані з малим прикордонним рухом та необхідністю завершити митний режим “транзит” українськими власниками легкових автомобілів на іноземній реєстрації. Коли в Польщу приїздив Папа Римський і нашим сусідом було припинено малий прикордонний рух, ми бачили, що черги зникли, ніяких суперечок не виникало.

Яким чином ми бачимо вирішення цих питань?

По-перше, створення додаткових смуг руху перед в’їздом до пункту пропуску. Ми про це говорили і з Володимиром Гунчиком, і з керівництвом управління інфраструктури області. Ми визначилися, яким чином нам рухатись далі.

По-друге, унеможливити зловживання особами, які забезпечують порядок в сервісній зоні. Це можливо зробити завдяки технічним рішенням: наша пропозиція – встановлення шлагбаумів із системою автоматичного зчитування номерних знаків. Це дозволить мінімізувати людський фактор. Наша позиція така: ті люди, які сьогодні ухвалили для себе рішення перетинати кордон один раз на п’ять днів, мають бути в одній черзі, а ті, які їдуть у відрядження, на відпочинок – в іншій черзі. Для цього потрібно жорстко розмежувати смуги, встановити зрозумілі інформаційні знаки, кому в яку чергу потрібно ставати. При цьому поліція повинна слідкувати, щоб було дотримано правила дорожнього руху. Ось і все.

Оптимальне вирішення цієї проблеми – застосування технічних засобів. Виглядає це так: особа, що керує транспортним засобом, обирає певну смугу руху ще перед пунктом пропуску (в сервісній зоні), змінити її, або ж в’їхати поза чергою повз електронні шлагбауми буде неможливо. Аналогічно і в самому пункті пропуску. Для цього усього потрібні відповідні кошти. Ми хочемо залучити європейських інвесторів. Минулого року ми брали участь у конкурсі грантових проектів. Результати цього конкурсу ще невідомі. Ці кошти можуть бути виділені на впорядкування руху транспорту в самому пункті пропуску. Це є частиною єдиної концепції, щодо регулювання руху по смугах в самій сервісній зоні, який сьогодні регулюють прикордонники. Вважаю, що таким чином це питання може бути вирішено.

Терміни вирішення цього питання?

– Протягом півроку можна вирішити усі ці питання за наявності грошей. Нам потрібно добудувати ще одну смугу в сервісній зоні і все це об’єднати в єдиний комплекс. Технічне рішення цього питання уже існує. Ведуться перемовини і з волинськими підприємствами, що працюють в ІТ-галузі, і з київськими.

На продовження теми черг. Однією з можливостей вирішення цієї проблеми є будівництво нових пунктів пропуску. У нас на сьогодні уже є воля держави, що повинен будуватися пункт пропуску Адамчуки-Збереже. На Вашу думку, це дійсно допоможе розв’язати проблему черг?

– Нам потрібно відповідати вимогам Євросоюзу, у яких ідеться про те, що відстань між пунктами пропуску повинна бути 50 км.Довжина кордону з Республікою Польща – 230км. Наразі маємо два пункти пропуску. Основна проблема пов’язана з тим, що державний кордон проходить по річці Західний Буг. Тобто потрібно будувати не тільки пункт пропуску, а й міст через річку, що потребує суттєвих капіталовкладень. Якщо це реалізувати, то на територію України будуть заходити товари і переміщуватись через Україну, що принесе відповідні прибутки нашій державі.

І черг буде менше?

– Все буде залежати від того, які це будуть переходи. Якщо це пішохідні переходи – це одна справа, якщо автомобільні для легкового транспорту – це друга справа, якщо автомобільні для вантажного транспорту – це третя справа.

Наприклад, МАПП “Ягодин” є одним з найбільших автомобільних переходів, через який проїжджають вантажні транспортні засоби до Західної Європи. Так, у 2016 році через нього виїхало 45 % всього вантажного транспорту. І це при тому, що у нас є лише один міст. Якби ми побудували ще один міст, то мали б 100-відсоткове лідерство і не мали б практично черг.

Сьогодні потрібно про це думати і рахувати гроші. Коли збільшиться вантажопотік, чи витримають ті дороги, які є на Волині? Тут потрібно усе дуже добре рахувати і вкладати кошти.

З наступного року будуть вкладатися кошти в інфраструктурні проекти якраз щодо будівництва доріг у всій Україні. Звичайно, у цьому контексті потрібно думати і про категорійність доріг, і про пропускну спроможність і т.д. Цим усім повинні займатись на центральному рівні.

Народний депутат Ігор Гузь свого часу з трибуни Верховної Ради критикував роботу нашої митниці, казав, що нібито митники спеціально створюють черги для того, щоб брати кошти і проводити транспортні засоби поза чергою. Через кілька днів після цього на митному пропуску “Устилуг” відкрили вільний доступ до сервісної зони, місто заполонили автомобілі, панував безлад. Це була Ваша помста Гузю?

– По-перше, ми не маємо жодного стосунку до сервісних зон. Рух у сервісних зонах регулюють прикордонники. Це їх зона відповідальності. Якщо деякі люди мають можливість сказати без доказів про те, що хтось щось робить не так просто для телебачення, то інших людей це ображає. Скажімо, Львівський прикордонний загін, який працював на пункті пропуску “Устилуг”, це образило. Він забрався і пішов, сказавши “робіть тут, що хочете”. Ось і все. Після цього виник безлад. Для того й існує влада в регіоні, щоб реагувати. Якщо ви незадоволені сьогодні діями прикордонного загону, то самоорганізуйтесь таким чином, щоб був встановлений контроль і відповідний порядок і щоб це усіх влаштовувало. А не просто займатись критикою без відповідних доказів.

Після того минуло трохи часу, з’явились громадські організації, які почали самі здійснювати контроль в цій сервісній зоні. Потім тих громадян, які їздять через цей пункт пропуску, перестали влаштовувати і громадські організації. Відбулось те, чого не було раніше. І знову виникла потреба у поверненні прикордонників.

Щось пішло не так?

– Луцький прикордонний загін до цього пункту пропуску стосунку не має. У нас на території на сьогодні є два загони: Львівський і Луцький. На МАПП “Устилуг” стоїть Львівський прикордонний загін, на усіх інших – Луцький. У нас таких проблем більше ніде не виникало. Усе відбувається у межах чинного законодавства. Для цього є певні органи, які повинні чітко працювати, притягувати до відповідальності винних у правопорушенні людей. Наскільки чітко сьогодні буде працювати громадський контроль, засоби масової інформації і громадянське суспільство – побачимо.

Назвіть декілька здобутків, які Вам вдалося реалізувати на Волинській митниці і що найближчим часом буде здійснено?

– Один із здобутків, не мій особистий, а нашого колективу – ми заспокоїли ситуацію в регіоні і налагодили нормальну співпрацю з платниками податків, які спокійно можуть їхати і оформлювати вантажі на нашій митниці. І суб’єкти додаються. Це говорить про те, що нам почали вірити і довіряти. Ви ж знаєте, що у нас є “білі” суб’єкти, “сірі” та “чорні”. Зараз у нас з’являються переважно “білі” суб’єкти, які з нами співпрацюють і оформлюють вантажі на Волинській митниці. Це мені додає оптимізму.

Щодо планів, які я напрацював сьогодні. Хотілося б, звичайно, добудувати термінал і не мати взагалі черг. Це велика мрія. Хотілося б, щоб при мені побудували ще один міст. Це теж мрія велика. І хочеться упорядкувати черги таким чином, щоб ті туристи і громадяни, які їдуть не на заробітки а на відпочинок чи у справах, чи у відрядження, чи задля “шопінгу”, щоб вони проходили оформлення швидко і без черг.

Втім, мої плани на сьогодні не можуть реалізовуватись самостійно, оскільки я працюю у структурному підрозділі ДФС, і ми повністю залежимо від фінансування фіскальної служби в цілому. Тому скільки коштів буде нам виділяти фіскальна служба для розбудови пунктів пропуску та інфраструктури, стільки буде освоєно для реалізації наміченого.

Читайте також:

2 Коментарів Очільник Волинської митниці розповів, коли на кордоні з Польщею зникнуть черги

  1. Коли буде закон,жорсткий,як в СССР,тюремний срок з повною конфіскацією з не законним набутим майном,тоді зникнути черги. А так,це розмова(з пустого в порожнє)

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


*