Місцева пожежна охорона у селищі Головне діє вже понад півстоліття. У нинішньому статусі вона перебуває з 2003 року, коли її на своє утримання взяла селищна рада, а до того це була професійна пожежна частина № 45 і фінансувалася з державного бюджету.
Нині тут працює вісім досвідчених вогнеборців, які по двох чергують за схемою “доба через три”.
Про це пише газета “Наше життя”.
Підрозділ обслуговує не тільки Головне й навколишні села, а й населені пукти Згоранської, Куснищанської, колишніх Нудиженської і Заболоттівської сільрад, навіть в Любомль при потребі виїжджають головненські пожежники.
Своєрідною “родзинкою” пожежного підрозділу є автомобіль “ЗІЛ-157”. Попри те, що техніці без одного року вже півстоліття, вона й досі на ходу, і при потребі виїжджає на боротьбу з вогняним лихом. І пожежники, і селищний голова Микола Демедюк докладають зусиль, щоб тримати автівку на ходу, запчастини відшукують де тільки можливо.
Окрім власне боротьби з “червоним півнем”, автомобіль завдяки колісній формулі “6х6” має підвищену прохідну здатність і тому не раз ставав у пригоді жителям громади.
— Наприклад, п’ять років тому, коли посеред березня перемело дороги, “швидка” не могла доїхати в Нудиже до породіллі, — пригадує пожежник Іван Ліщук. — Тож ми їхали попереду, пробивали дорогу, і заодно підстраховували медиків, щоб витягти в разі чого із замета.
Головненські вогнеборці сподіваються, що їхній раритет, попри поважний вік, ще довго приноситиме користь громаді.
Хлопці молодці!