Патрульні поліцейські з різних районів Волині розповіли про свою роботу та мотивацію прокидатися щоранку. Особливостями своєї роботи поділився й патрульний з Любомля Роман Оксентюк.
Відомий тег #мояноваполіція став своєрідним означенням поліцейської реформи в Україні та нової генерації патрульних. Реформа розпочалася у 2014 році. Тоді значну роль у впровадженні реформи відіграла перша заступниця міністерства внутрішніх справ Ека Згуладзе, – передає Район.Любомль.
Патрульний з Любомля відповів на сім запитань журналістів щодо його професійної діяльності. На такі ж запитання відповідали й інші правоохоронці Волині.
— Романе, для вас #Мояноваполіція — це… ?
— Це нові люди, підхід, відносини, машини, форма, спілкування.
— Чому ви вирішили стати саме патрульним?
— Я їздив до Польщі й бачив, як там працює поліція. Для мене їхня робота була досить авторитетною. Хотілося, щоб і у нас таке було.
— За що ви любите свою роботу?
— Взагалі робота подобається. Є й короткочасні моменти розчарування, бо виклики бувають різні, доводилося бачити важкі події. Доводилось спілкуватись з людьми, яким неможливо нічого пояснити. Вони твердо стоять на свої позиції, хоча вона є неправильна.
Я відчуваю ту користь для себе і я відчуваю ті моменти приємні, коли ми допоможемо підіпхнути транспортний засіб, який заглухнув, водій подякує нам. Хоч така досить проста справа. І хтось каже: «Цим не повинен займатися поліцейський».
Приїжджаєш на виклик, допоміг людині заспокоїти сусіда або вгамувати сімейний конфлікт. І коли ти працюєш правильно і корисно, тоді ти відчуваєш оце тепло, яке тебе огортає. Ну, просто тобі приємно робиться від цього і все.
— Як проходить ваш звичайний робочий день?
— Я взяв пораду, коли нам проводили навчання у 2015 році, одного з польських колег: «Коли ти приходиш з роботи патрульної поліції, разом з формою, ти повинен знімати абсолютно свою всю роботу, весь негатив, не обов’язки, а саме негатив, який в тебе був за цілу зміну. І ви знаєте, спочатку це вдавалось важко, а потім до цього звик.
Тобто ти тяжко спав після того, коли в тебе були якісь дорожньо-транспортні пригоди за участю малолітніх дітей. Психологічно це все важко. Ти потім кілька днів ще відходиш після того. Тобі воно постійно сниться, згадуєш, а з часом це просто залишається отак-от вже на змінність. Ти форму зняв – і все. І пішов на тренування.
— Що вас мотивує щоранку вставати і йти на роботу?
— Мене мотивує відповідальність і пунктуальність. Мене дратує, коли люди запізнюються. Служба є служба. Це мене мотивує, що треба йти на службу.
— Як ви здобуваєте довіру людей?
— Коли є надійне, чітке, якісне реагування, тоді буде довіра.
— Опишіть з вашої роботи період, який запам’ятався найбільше?
Я три місяці був на службі в Лисичанську, Сєвєродонецьку, Рубіжному. Їздив туди на стажування.
Розмовляла Антоніна АНДРІЙЧУК, фото Олесі САЄНКО
Залишити коментар