Любомльський район – у “передовиках” децентралізації

12.09.2017 / Новини, Статті

Відповідно до концепції реформування місцевого самоврядування, яку прийняли у квітні 2014 року, формування базового рівня одиниць адміністративно-територіального устрою мало би завершитися у 2017 році.

Простіше кажучи, вже до кінця цього року територія України повинна була би бути вкрита об’єднаними територіальними громадами. Цього не станеться.

По-перше, процес відтермінувало затяжне ухвалення закону про об’єднання громад. По тому локальні проблеми виникли і на місцях. Попри те, що Волинська область зараз у трійці лідерів за темпами об’єднання, є низка районів, які поки що поза бортом децентралізаційного корабля, – пише “Конкурент”.

Зокрема, це Локачинський, Камінь-Каширський, Горохівський райони. На противагу їм прикордонні райони – Іваничівський, Володимир-Волинський, Любомльський, Ратнівський – у передовиках.

Нині вже у 20 ОТГ на Волині відбулися вибори. 29 жовтня відбудуться вибори ще у 19 ОТГ. Тож в результаті з 74 запроектованим перспективним планом громад, буде діяти понад половина. Яка доля очікує ті території, громади яких поки що пасуть задніх, ІА “Конкурент” розпитував у експертів галузі.

ХТО ВІДПОВІСТЬ ЗА АУТСАЙДЕРІВ?

Експерт Волинського регіонального відділення Асоціації міст України Валентин Малиновський у першу чергу затягування процесу пов’язує з пасивністю сільських голів, які на початковій стадії зайняли очікувальну позицію.

“Депутатський корпус зазвичай пасивний, адже головна роль у сільських радах все ж таки належить голові. Тож, якщо він прагне щось зробити – зміни будуть. Ті громади, де процеси почалися з самого початку, мали лідерів, які працювали на перспективу. Вони пішли на вибори ще у 2015 році. Якщо ж голова не хоче чогось робити, то важко зрушити процес. Аж надто, якщо голова проводить антиагітацію. Наприклад, розповідає про те, що після об’єднання закриють школу, будинок культури, дитячий садочок”, – розмірковує Валентин Малиновський.

Іншою причиною експерт називає пасивність голів райдержадміністрацій, які пустили процес самопливом. Хоча ця позиція дивна, адже реформа місцевого самоврядування – це політика, яка заявлена якраз урядом, підтримана президентом і мала би підтримуватися органами виконавчої влади на місцях. Відповідно до запропонованої моделі районів буде майже в п’ять разів менше. Тож органи влади втратять вплив, який є нині.

Представник цієї гілки влади, заступник голови Волинської облдержадміністрації Сергій Кошарукне приховує, що активності голів і райрад, і райдержадміністрацій часом бракує.

“У будь-якому процесі є ті, хто попереду, є ті, хто позаду. Причини відставання, можливо, криються у менталітеті самих очільників громад, як лідерів. Тобто, чи вони ведуть за собою чи ні. По-друге, зрештою не скрізь є активність голів районної ради та голів райдержадміністрацій. Природньо, адже у них забираються повноваження, функції. Хоча ми постійно слідкуємо за цим процесом, стимулюємо його як обласна держадміністрація, робимо виїзні наради. Мають вплив і місцеві авторитети, які не є депутатами чи головами рад, втім, які очолюють певні підприємства і люди, які в них працюють, на них орієнтуються”, – коментує Сергій Кошарук.

Експерт Валентин Малиновський також додає, що на початку процесу серед громади була запущена хибна формула: один район – одна громада.

“Це негативно вплинуло, зокрема, на Локачинський район. Мовляв, у нас невеличкий район, тож робимо об’єднання громад і центр у Локачах. Однак, це політика не децентралізації, а централізації. Людям як було далеко їздити до центру, так і залишиться”, – розповідає Валентин Малиновський.

З певними труднощами, на думку експерта, можуть зіткнутися у Любешівському районі, де створюється велика громада з населенням у 30 тисяч мешканців. Її буде не просто утримувати і якісно надавати послуги, вважає співрозмовник “Конкуренту”. Хоча це і ліпший варіант, аніж коли громади дуже маленькі. Поріг оптимальних ОТГ, пояснює експерт, повинен бути в межах 5-20 тисяч людей.

ЩО БУДЕ З БІЛИМИ ПЛЯМАМИ НА МАПІ?

Поки що закон передбачає добровільність об’єднання, однак чимало громад не поспішають долучатися до процесу децентралізації. Тож є розмови про зміну формату побудови нових ОТГ.

“Всі ми розуміємо, що створення ОТГ, це лише один з етапів реформи, і він має бути завершеним. Рано чи пізно. У чинному законі жодних кінцевих термінів не встановлено. Поки що принцип добровільності є першочерговим, але разом з тим базовими також є економічна ефективність та відповідальність, дотримання яких формує громаду як спроможну”, – коментує директор Волинського відокремленого підрозділу установи “Центр розвитку місцевого самоврядування” Анатолій Пархом’юк.

Утім, коли певний відсоток територій (для прикладу, понад 50% чи більше) буде покрито ОТГ, можливо, постане питання про більш адміністративні методи встановлення територіального поділу, коментує експертка із децентралізації Волинського Центру розвитку місцевого самоврядування Оксана Урбан.

Коли та за яких умов це станеться, експертка не береться прогнозувати.

“Поки що важко конкретно відповісти на це питання, чіткого рішення не озвучено. У сусідній Польщі таке рішення прийняли за день і вже зранку поляки прокинулися із чітких поділом. Поки що Волинь займає високі позиції у процесі децентралізації. Звісно, є райони, де процес повільніший – це Горохівський та Локачинський райони, де не можуть визначитися із форматом об’єднання”, – зазначає Оксана Урбан.

Сергій Кошарук також підтверджує, що найімовірніше добровільність матиме певну межу. А далі держава буде змушена зробити адміністративно-територіальний устрій. Адже сподівалися, що 2018 рік буде тим роком, коли завершиться об’єднання узагалі, і вже у 2020 році місцеві вибори будуть проведені відповідно до нового адміністративно-територіального устрою.

“Повинен наступити момент, коли доведеться ухвалювати політичне рішення. До кінця цього року Україна вийде на 50% об’єднаний громад. Після виборів на Волині буде 39 громад. Тобто, ми матимемо понад 50%. Вже в Україні є райони, де повністю є об’єднання. Відтак виникне питання, що робити з тими “острівками”. Не може бути так, що пів-України буде жити з європейською моделлю місцевого самоврядування, а пів-України в радянській системі. Коли приймуть це політичне рішення, я не можу сказати. Але те, що воно буде – це однозначно”, – зазначає експерт Валентин Малиновський.

За таких обставин об’єднання громад відбудеться відповідно до затвердженого перспективного плану.

РАЙОНИ І МІСТА – ПІД ПИТАННЯМ

Доля міст у цьому процесі поки що найбільш проблемна, каже експерт Валентин Малиновський. Адже вони вже мають всі фінансові переваги ОТГ: самостійний бюджет, прямі відносини з державною казною, податкову базу. Луцьк отримав сотні мільйонів гривень доходів до бюджету, що стали наслідком саме зміни податкових розподілів.

Однак у містах, а особливо в обласному центрі, залишається проблема обмеженої території. Щодо Луцька, то до нього можуть приєднатися Прилуцька, Підгайцівська та Гіркополонківська громади.

Володимир-Волинський вже “замкнутий” та не має з ким єднатися. У Раді є проект закону, який дозволить таким містам отримати статус ОТГ. У Ковелі міська рада навіть не подавала селам запрошення для об’єднання. Нововолинськ теж немає охочих доєднатися.

“Щодо міст районного значення, то вперше заплановані вибори у Любомлі. Там потужна громада, де проживає 16 тисяч населення. У Горохові вже у минулому році створили ОТГ, але якийсь громадянин подав заяву про те, що громадські слухання були проведенні не правильно. Суд вдовольним позов, тож весь процес зупинився”, – повідомив Малиновський.

Щодо районів, як таких, то вони у майбутньому адміністративному устрої зміняться, розповідає Сергій Кошарук.

“Буде певний районний рівень, але він буде укрупнений – таким собі субрайон. Поки що не відомо як вони будуть називатися. Нині проекту закону щодо цього питання немає. Хоча експерти висловлюють свої думки щодо концепції реформи децентралізації, аби на Волині залишилося три, максимум чотири, таких субрайонів замість 16 чинних районів”, – коментує посадовець.

Про необхідність впорядкування районного рівня після формування ОТГ говорить і Анатолій Пархом’юк.

“Для цього необхідно буде затвердити новий адміністративно-територіальний устрій на субрегіональному рівні. Далі впорядкувати роботу територіальних представництв центральних органів виконавчої влади. І останім етапом буде формування нового адміністративно територіального устрою України із внесенням відповідних змін до Конституції. Часу для цього всього є досить мало, адже чергові місцеві вибори в жовтні 2020 року мали би відбутись на новій територіальній основі, яка до цього часу має бути створена. Якщо цього не відбудеться, то ми будемо мати проблеми, пов’язані із серйозним гальмуванням усіх реформ. Враховуючи таку логіку розвитку подій, ми повинні розуміти, що найближчим часом добровільне об’єднання територіальних громад має бути прискорено самими громадами, або буде завершено прийняттям відповідного законодавства. Думаю, 2018 рік буде визначальним в цих процесах”, – резюмує експерт.

***

Експерти сходяться на думці, що процес децентралізації на Волині набрав гарної швидкості. Хоча й розуміння процесу є не у всіх районах. Утім, варто усвідомити, що блокуванням процесу втримати сферу впливу не вдасться. І навіть якщо громади не зможуть добровільно дійти згоди, об’єднання відбудеться у найближчі рік-два.

Досить інертні до реформи звичайні мешканці, аж надто містяни, хоча саме у ці дні змінюється сам адміністративно-територіальний устрій держави, який вплине на економічні, соціальні та навіть побутові умови кожного громадянина.

Зеленим кольором та літерами позначено ОТГ, де вибори заплановані на 29 жовтня 2017 року Синій кольором та цифрами позначені ОТГ, де вибори вже відбулися

Володимир-Волинський район

A – Зарічанська сільська ОТГ
Зарічанська, Ласківська сільські ради.

  • 5 Устилузька ОТГ (у складі громади: Устилуг, Залужжя, Пархоменкове, Тростянка, Зоря, Ворчин, Селіски, Лудин, Амбуків, Рокитниця, Чорників, Микитичі, Кладнів, Коритниця, Новини, П’ятидні, Хрипаличі, Рогожани, Ізов, Стенжаричі, Заболоття, Турівка, Хотячів, Дарницьке, Русів.
  • Вибори голови відбулися 25 жовтня 2015 року. Обраний головою 58-річний Віктор Поліщук (БПП)
  • 6 Зимнівська ОТГ (у складі громади: Зимне, Бубнів, Льотниче, Селець)
  • Вибори голови відбулися 25 жовтня 2015 року. Обраний головою 33-річний В’ячеслав Католик (“Батьківщина”).

ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ ТА ТУРІЙСЬКИЙ РАЙОНИ

B – Оваднівська сільська ОТГ
Володимир-Волинський район: Оваднівська, Білинська, Галинівська, Красноставська сільські ради;

Турійський район: Гайківська сільська рада.

ІВАНИЧІВСЬКИЙ РАЙОН

C – Іваничівська селищна ОТГ

Іваничівська селищна рада, Мишівська, Соснинська сільські ради.

7 Поромівська ОТГ (у складі Поромів, Бужанка)

Вибори голови відбулися 11 грудня 2016 року. Обраний головою 51-річний Євгеній Недищук (УКРОП).

8 Литовежська ОТГ (у складі громади Литовеж, Заболотці, Заставне, Мовники)

Вибори голови відбулися 11 грудня 2016 року. Обраний головою 56-річний Іван Іванчук (Свобода).

9 Павлівська ОТГ (у складі громади Павлівка, Жашковичі, Завидів, Переславичі, Риковичі, Старий Порицьк, Топилище)

Вибори голови відбулися 11 грудня 2016 року. Обраний головою 35-річний Андрій Сапожник (самовисуванець).

КОВЕЛЬСЬКИЙ РАЙОН

  • 10 Люблинецька ОТГ (у складі громади: Люблинець, Мощена, Старі кошари)
  • Вибори голови відбулися 28 серпня 2016 року. Обрана головою 41-річна Наталія Сіховська. (“Свобода”).
  • 11 Дубівська ОТГ (у складі громади: Дубове, Городище, Облапи)
  • Вибори голови відбулися 18 грудня 2016 року. Обраний головою 46-річний Роман Троцюк (самовисуванець).
  • 12 Колодяжненська ОТГ (у складі громади: Колодяжне, Кричевичі, Скулин, Уховецьк)
  • Вибори голови відбулися 30 квітня 2017 року. Обраний головою 39-річний Віталій Кашик (самовисуванець).
  • 13 Поворська ОТГ (у складі громади: Поворськ, Козлиничі, Пісочне, Ситовичі)
  • Вибори голови відбулися 11 грудня 2016 року. Обраний головою 51-річний Сергій Семенюк (самовисуванець)
  • 14 Велицька ОТГ (у складі громади: Велицьк, Мельниця, Підріжжя, Сільце)
  • Вибори голови відбулися 25 жовтня 2015 року. Обраний головою 42-річний Віктор Ковальчук (“Свобода”).
  • 15 Голобська ОТГ (у складі громади: Голоби, Майдан, Новий мосир, Поповичі)
  • Вибори голови відбулися 25 жовтня 2015 року. Обраний головою 51-річний Сергій Гарбарук (самовисування).

ЛУЦЬКИЙ РАЙОН

D – Боратинська ОТГ

  • Боратинська, Баївська, Промінська сільські ради.
  • 16 Смолигівська ОТГ (у складі громади: Смолигів, Хорохорин)
  • Вибори голови відбулися 25 жовтня 2015 року. Обрана головою 54-річна Галина Прус (самовисування).
  • 17 Княгининівська ОТГ (у складі громади: Княгининок, Рокині)
  • Вибори голови відбулися 11 грудня 2016 року. Обрана головою 45-річна Олена Твердохліб (УКРОП).
  • 18 Заборольська ОТГ (у складі громади: Забороль, Боголюби, Одеради, Шепель)
  • Вибори голови відбулися 30 квітня 2017 року. Обраний головою 50-річний Валерій Боярський (самовисування).

ЛУЦЬКИЙ ТА ГОРОХІВСЬКИЙ РАЙОНИ

E – Городищенська сільська ОТГ

  • Луцький район: Городищенська, Несвічівська сільські ради;
  • Горохівський район: Бережанківська, Михлинська, Угринівська сільські ради.

ТУРІЙСЬКИЙ РАЙОН

F – Луківська ОТГ

  • Луківська селищна рада, Миляновичівська, Соминська сільські ради.

G –Турійська селищна ОТГ

  • Турійська селищна рада, Дольська, Кульчинська, Перевалівська сільські ради

СТАРОВИЖІВСЬКИЙ РАЙОН

H – Дубечненська сільська ОТГ

  • Дубечненська, Глухівська сільські ради.

I – Смідинська сільська ОТГ

  • Смідинська, Руднянська сільські ради

J – Сереховичівська сільська ОТГ

  • Сереховичівська, Синівська, Солов’ївська сільські ради.

РОЖИЩЕНСЬКИЙ РАЙОН

K – Копачівська сільська ОТГ

  • Копачівська, Березолуківська, Залісцівська, Кременецька, Любченська, Уляниківська сільські ради.

ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОН

L – Любешівська ОТГ

Любешівська селищна рада, Березичівська, Бихівська, Бірківська, Великокурінська, Ветлівська, Гірківська, Деревківська, Залаззівська, Залізницька, Зарудчівська, Любешівсько-Волянська, Седлищенська, Судченська, Хоцунська, Цирська сільські ради.

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОН

M – Рівненська ОТГ

Рівненська, Гущанська, Забузька, Полапівська, Столинсько-Смолярська сільські ради.

N – Любомльська міська ОТГ

Любомльська міська рада, Бірківська, Запільська, Підгородненська, Куснищанська, Почапівська сільські ради.

O – Головненська селищна ОТГ

Головненська селищна рада, Заболоттівська, Нудиженська сільські ради.

20 Вишнівська ОТГ (у складі громади: Вишнів, Ладинь, Олеськ, Радехів, Римачі, Штунь)

Вибори голови відбулися 30 квітня 2017 року. Обраний головою 52-річний Віктор Сущик (самовисування).

КІВЕРЦІВСЬКИЙ РАЙОН

P – Жидичинська сільська ОТГ

Жидичинська, Озерцівська сільські ради.

Q – Цуманська селищна ОТГ

Цуманська селищна рада, Берестянська, Липненська, Холоневичівська сільські ради.

МАНЕВИЦЬКИЙ РАЙОН

R – Колківська селищна ОТГ

Колківська селищна рада, Боровичівська, Годомичівська, Рудниківська, Старосільська, Четвертнянська сільські ради

19 Прилісненська ОТГ (у складі громади Прилісне, Галузія, Городок, Карасин, Замостя, Лишнівка, Серхів)
Вибори голови відбулися 11 грудня 2016 року. Обраний головою 47-річний Ігор Терещенко (самовисування).

РАТНІВСЬКИЙ РАЙОН

S – Велимченська сільська ОТГ

  • Велимченська, Датинська сільські ради.
  • 2 Заболоттівська ОТГ (у складі громади: Заболоття, Гута, Заліси, Тур) Вибори голови відбулися 18 грудня 2016 року. Обраний головою 55-річний Валерій Свіржевський (БПП).
  • 3 Самарівська ОТГ (у складі громади: Самари, Залухів, Межисить, Самари-Оріхові)
    Вибори голови відбулися 30 квітня 2017 року. Обраний головою 40-річний Микола Мергес (безпартійний).
  • 4 Забродівська ОТГ (у складі громади: Заброди, Видраниця, Поступель, Річиця, Щедрогір) Вибори голови відбулися 30 квітня 2017 року. Обраний головою 40-річний Микола Калачук (БПП).

ШАЦЬКИЙ РАЙОН

1 Шацька ОТГ (у складі громади: Шацьк, Прип’ять, Самійличі)

Вибори голови відбулися 27 березня 2016 року. Обраний головою 42-річний Сергій Віннічук (ВО “Батьківщина”).

Читайте також:

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


*