Конфлікт у Ладині: депутата місцевої сільради звинувачують у побитті односельчанина

У редакцію “КОРДОНу” звернулась жителька села Ладинь Любомльського району з проханням опублікувати її лист щодо нападу на її чоловіка та нанесення йому тілесних ушкоджень жителем цього ж населеного пункту, депутатом сільради. У свою чергу депутат обвинувачення, у начебто побитті ним людини — відкидає та спростовує.

“На території села Ладинь  функціонує незаконна пилорама (станок для домашніх потреб), де здійснюється порізка і продаж деревини. Власником є місцевий житель, який є депутатом. Мало того, що податки не платяться, працівники не оформлені — ще й загородив дорогу місцевого значення загального користування, щоб не було видно деревини і працюючого персоналу”, – пише в листі до редакції Лебідь Людмила Іванівна.

Зі слів жінки, її чоловік Лебідь О.В. звернувся з письмовою заявою до місцевої влади “про захоплену дорогу”, після чого був виїзд комісії — шлях розгородили.

“Моєму чоловікові неодноразово погрожували. А пізніше, коли проходив цією дорогою, його було побито працівниками пилорами, а також власником”, — зазначила дружина потерпілого.

Лист в редакцію від жительки села Ладинь Лебідь Людмили Іванівни:

Лебідь О.В. був госпіталізований з отриманими травмами у лікарню в місто Любомль. Медики дали такий висновок обстеження потерпілого: “КТ-ознаки перелому носових кісток та нижньої стінки лівої орбіти. Емфізема та забій м’яких тканин обличчя зліва”.

Потерпілий, як зазначила пізніше авторка листа, звернувся із заявою у Любомльський відділ поліції й наразі нібито ведуться слідчі дії.

Журналісти звернулись за коментарем до згаданого в листі депутата – Юрія Пилипчука, який, за словами Людмили Лебідь, нібито побив її чоловіка.

“Я дійсно маю деревообробний станок, але використовую його для власних потреб. Адже наразі будуюся. Справді свого часу ми зайняли частину дороги біля нашого двору. Хоча візуально вона нагадує радше стежку. Приїжджала комісія з Вишнівської сільради — ми одразу розгородили все, що нас попросили.”, — зазначив Юрій Іванович.

Звинувачення ж у нанесенні тілесних ушкоджень громадянинові Лебідю О.В. відкидає. Каже, що дійсно того дня потерпілий проходив із велосипедом дорогою повз його обійстя. Був добряче напідпитку. Вступив у словесну суперечку з його матір’ю та ще одним чоловіком. Зі слів матері, говорить Юрій, оскільки Лебідю було важко тримати рівновагу, під час сварки впав з велосипедом. Коли піднявся — біля носа була помітна кров. Після чого він пішов собі далі.

Юрій Пилипчук також запевняє, що до нього додому допитувати чи оглядати місце події не приїздили правоохоронці й у відділ поліції його не викликали. Окрім того, з його слів, між двома сім’ями давно виникла особиста неприязнь, через що, вважає, йому й закидають звинувачення у начебто побитті.

“Я є інвалідом з дитинства. Часто чув насмішки та образи в свою сторону з цього приводу від односельчанина Лебідя.  Його родина звинувачувала мене ледве не в усіх їхніх проблемних питаннях. Навіть казали, що через мене  його в АТО мають забрати (хоча він і справді був на полігоні). Він час від часу випиває, п’яним чіпляється до людей, погрожує, може дебоширити. Уже не один раз його тут били через це. Тож згадані у висновку лікаря травми він міг ще раніше отримати”, — зауважив Юрій Пилипчук.

До слова:

Редакція не відстоює та може не поділяти інтересів своїх дописувачів.  Згідно ст. 34 Конституції України  “Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань”. Тож видання може надавати  платформу для реалізації права на свободу слова, відповідь або спростування певної опублікованої на сайті інформації, відповідно до формату, передбаченого нормами законодавства. Однак сайт – не є плацдармом та структурою для фактичного вирішення міжусобних конфліктів, а також питань,  якими мають займатися правоохоронці чи спеціальні відповідні органи.