Військовослужбовець із Любомльщини боронив Донецький аеропорт й до останнього бою сподівався, що от-от їх замінять, і він невдовзі обніме вдома своїх дітей.
Народився Олександр Грошев 27 листопада 1984 року у селі Масловець Любомльського району.
Його мобілізували у лави Збройних сил України, був командиром 2-го відділення у складі 80-ої високомобільної десантної бригади. В зоні АТО мужньо боронив Донецький аеропорт. Там незадовго до власної погибелі врятував життя побратимові.
20 січня 2015 року обірвався зв’язок із Олександром. Він загинув у боях за Донецький аеропорт.
Бійця шукали п’ять місяців, після чого рідним прийшло сповіщення про те, що його ідентифікували за результатами ДНК-експертизи.
Волонтери привезли тіло бійця додому. З усіма почестями Олександра Грошева поховали 22 червня 2015-го у селищі Головне.
“У січні я був із командиром роти поранений, зостався лежати під машиною до самого ранку. Я там і примерз. Вранці вже, коли скінчився бій і стало тихо, я кликав на допомогу. Зразу ніхто не чув. Олександр першим мене почув й вони прийшли мене забирати. Ледве мене примерзлого відірвали і під прикриттям вогню занесли в аеропорт”, – розповів в інтерв’ю телевізійникам на похороні Олександра старшина роти Василь Гриник.
Четверо дітей так і не дочекалися тата. 13 серпня 2015 року Олександра Грошева посмертно нагородили орденом «За мужність» III ступеня.
В серцях земляків він назавжди залишиться молодим Героєм.
Залишити коментар