Аномальна погода, що панувала цього року не лише в Україні, а й у цілій Європі, спричинила серйозні проблеми у сільському господарстві багатьох європейських країн, зокрема, зменшення урожаю зернових, пише IA ZIK.
Як спека на сході і дощі на заході України вплинули на урожай, який прогноз щодо експорту збіжжя та чи подорожчає хліб для звичайних українців? На ці запитання у інтерв’ю IA ZIK відповів аналітик аграрних ринків Українського клубу аграрного бізнесу Петро Лахай.
Пшениці зібрали менше, а кукурудзи – більше
Якщо говорити про цьогорічний урожай зернових, то потрібно пам’ятати, що він фактично складається із двох частин. Перша частина – це так звані ранні зернові культури, і їх цьогоріч було зібрано на 3 млн тонн менше. Це пов’язано з тим, що спостерігалися досить нетипові для України погодні умови: зимові температури протрималися майже до кінця березня, а потім із квітня розпочалося різке потепління, що тривало до кінця червня. Причому, не було достатньої кількості опадів, а панували високі температури. Усе це негативно вплинуло на ранні культури. Зокрема, на озиму пшеницю, якої багато вирощують в Україні, ярий та озимий ячмінь, горох. Цих культур було зібрано на 3 млн тонн менше. Загалом же цього року зібрали 34 млн тонн ранніх зернових культур. Минулого року цих культур зібрали загалом 37 млн тонн. Тобто через ці аномальні погодні умови, урожай був меншим приблизно на 10%, аніж минулого року. На основі цих даних прогнозували, що урожайність цього року буде нижча. Але почали збирати кукурудзу – культуру, що дає найбільший вал зернових в Україні. Цього року прогнозують її досить високу врожайність, через те, що це більш пізня культура, а у липні-серпні випало достатньо багато опадів, і це дозволить зібрати більший урожай, аніж минулого року. Бо минулий рік був доволі невдалим для кукурудзи, особливо у центральних та південних регіонах країни. Цього року прогнозують приблизно 6,6-6,7 тонни з гектара, а минулого року було приблизно 5,5 тонн з гектара. І за рахунок цього прогнозують, що зберуть кукурудзи на 4-5 млн тонн більше.
Тобто якщо говорити загалом, то до збору кукурудзи усі очікували, що буде менший урожай злакових, але коли почали її збирати, то з’ясувалося, що урожай буде більшим, аніж у минулому році та покриє нестачу ранніх зернових. Відповідно цього року прогнозують, що зберуть 64 млн тонн зернових, при тому, що минулого року зібрали 62 млн тонн. Виходить, що зберуть більше за рахунок кукурудзи.
Попри аномальну погоду, українські аграрії залишаться у виграші
Для аграріїв це великий плюс, оскільки на світовому ринку зараз відбувається зростання цін, через посухи у багатьох країнах, де вирощують зернові культури. Передовсім йдеться про США, Аргентину, Бразилію, Австралію, ЄС та Росію. Для прикладу, у нашого основного конкурента щодо пшениці – Росії цього року спостерігається досить низька урожайність. За прогнозами, цьогоріч, через посухи, там зберуть 71-72 млн тонн пшениці. Натомість минулого року цей показник становив – 85 млн тонн. Для України з великим валом кукурудзи і доволі великим валом пшениці та решти культур, це дозволить продати більше на експорт за великою ціною, навіть більшою, аніж минулого року. Тобто для українських аграріїв економічна ситуація буде кращою, ніж минулоріч, особливо, якщо говорити про кінцеві фінансові результати.
Посуха в Європі не надто вплине на український експорт
Хоча цьогорічна спека завдала серйозної шкоди сільському господарству країн ЄС, це не змінить кардинально ситуацію для українських експортерів. Європа сама є експортером пшениці. Передовсім йдеться про Німеччину та Францію. Вони виробляють більше, аніж споживають. Україна не є ключовим гравцем на європейському ринку, якщо говорити про торгівлю зерновими: багато країн у самій Європі виробляють достатню кількість для своїх потреб. Крім того, пшениця, яку вирощують французи, набагато якісніша і більше підходить для їхніх потреб. Українські фермери вирощують в основному м’яку пшеницю, яка, часто, йде на фуражні цілі. Європейці ж, якщо купують пшеницю, то переважно для споживання. Так, Україна продає в Європу невеликі об’єми пшениці, але якщо говорити про масовий ринок, то наші основні клієнти, це країни з середнім та нижчим достатком: Єгипет, Індонезія, Індія. Тобто країни Азії та Африки. Європа ж не є для України ринком першої необхідності, якщо говорити про пшеницю, зернові. Можливо, і зросте експорт у Німеччину, однак це не зробить якогось перевороту для українського ринку. Можливо, туди й поїде 200-500 тис. тонн, але це кардинально нічого не змінить для українських аграріїв.
Ціна хліба зросте
Якщо говорити про ціни на хліб й продовольство, то вони, очевидно, зростуть. Однак, навряд чи хтось візьметься прогнозувати, на скільки точно відсотків. Зрозуміло, що у ціні хліба важливою є ціна зерна. Якщо його ціна зростає, то і відповідно зростає кінцевий продукт – хліб. Це нормальний процес. Але, на жаль, українські фермери не формують ціну на пшеницю. Вона формується на основі світового попиту та пропозиції. Тобто українські фермери не кажуть, що сьогодні пшениця буде коштувати $170, чи $ 210. Якщо є дефіцит на світовому ринку, то ціни зростають. Українському виробникові без різниці – продавати внутрішньому споживачеві чи експортувати. Тобто ціни в Україні коректуються залежно від світових трендів. У цьому році, за інформацією Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), прогнозується, що у світі буде зібрано на 0,4% менше зернових, ніж у минулоріч. Це і спричинило зростання світових цін. Відповідно це призведе до того, що ціни на деякі продукти в Україні, у склад яких входить зерно, теж зростуть. Але на скільки точно відсотків – про це наразі важко говорити.
Владислав Шумейко,
для IA ZIK
Залишити коментар