У зоні бойових дій служитимуть тільки контрактники, а фінансове забезпечення військовослужбовців залишатиметься на колишньому рівні, оскільки конкуренція і так висока.
Після демобілізації призовників в зоні боїв на Донбасі замінять контрактники. За словами президента Петра Порошенка, Україна наприкінці жовтня переходить на контрактну службу. Що буде з призовом та як зміняться забезпечення військових, дізнавався сайт “Сегодня.ua”.
“Наприкінці жовтня українська армія стає контрактною та добровольчою”, – заявив Порошенко під час передачі військової техніки військовій частині в Чугуєві Харківської області. Але при цьому строкова служба в Україні залишиться.
Таким чином, після завершення демобілізації шостої черги в зоні проведення військових дій на сході України і на лінії зіткнення не залишиться жодного військовослужбовця, який прийшов на службу в результаті мобілізації.
Велика конкуренція
Перехід на контрактну службу може бути успішним, якщо військовим поліпшать забезпечення, вважає екс-заступник начальника Генерального штабу ЗСУ Ігор Романенко. Цього року хоч фінансування Міністерства оборони і підвищили, але воно все одно не забезпечує всі потреби.
“Армія повинна бути мобільною, сучасно оснащеною і з мотивованими військовими. Питання завжди в фінансовому підкріпленні, хоча не один прем’єр і президент говорив про це. Цього року з п’яти-шести мільярдів гривень виділених на Міністерство оборони, 72% витратили на утримання, а можна було б розпочати підтримку контрактників грошима. З наступного року фінансування армії буде великим. З 1 січня буде забезпечений прийом на контракт 57 тис. і більше контрактників. Процес з місця зрушив”, – зазначає Ігор Романенко.
Зараз зарплата військових стартує від 7 тис. грн, тоді як поліцейських від 8 тис. грн. У країні, де фактично йде війна, цього мало, зазначає екс-заступник начальника Генштабу. До того ж, контрактники йдуть до військової частини, які ближче до родини. За даними ВСУ, з моменту проведення бойових дій на Донбасі укладено контракти з 85 тис. солдатів і офіцерів, при цьому більше половини з них прийшли 2016 року – 57 тис.
“Військові, які більше ризикують, повинні отримувати більше. На контракт йдуть, але хочуть отримувати гроші і служити поряд з родинами, а необхідність є в районах проведення боїв. Питання в тому, наскільки це забезпечуватиметься, цього року розпочалося фінансування, але ще не в повному обсязі, в чому ресурс вичерпується. Потрібно піднімати рівень забезпечення, стимулювання процесу”, – додає Ігор Романенко.
При цьому саме зарплата – одна з причин, чому українці йдуть до армії. Винагорода в розмірі від 7000 до 8500 грн залежить від обійманої посади, звання, кваліфікації та строку проходження військової служби. Згідно з опитуванням, проведеного Міністерством оборони, майже третина військовослужбовців пішли до армії з патріотичних міркувань, кожен п’ятий – щоб не втратити військові навички і лише кожен десятий зазначив, що пішов служити через гроші.
За словами спікера Адміністрації президента України з питань бойової операції на Донбасі Андрія Лисенка, фінансове забезпечення військовослужбовців залишатиметься на колишньому рівні, оскільки конкуренція на місце в контрактній армії висока.
Разом з цим в Генштабі зазначають, що є проекти з підвищення зарплат військовослужбовців, але поки що це тільки плани.
“Є певні напрацювання, але про них рано говорити, оскільки їх реалізацією займається Міністерство оборони”, – зазначив начальник прес-служби Генштабу Владислав Селезньов.
Строкова служба залишиться, а сьомої хвилі не буде
Незважаючи на те, що армія переходить на контракт, призов збережеться. 2017 року на строкову службу призиватимуть, як і раніше: на 18 місяців – призовників без освіти, з вищою освітою – на 12 місяців. Нинішнього – осіннього призову – армію поповнять 13,9 тисячі строковиків: 7,9 тисячі потраплять до ЗСУ, 5 тисяч – до гвардії, тисяча осіб – до спеціальної служби транспорту.
Як раніше зазначав начальник Генштабу ЗСУ Віктор Муженко, зараз в армії не більше 10% призовників, тобто фактично армія працюватиме на змішаній системі – велика частина контрактників, і частина строковиків для підготовки резервістів. Також призовники не будуть задіяні в зоні проведення боїв на сході України.
Оскільки всі частини укомплектовані контрактниками, після шостої хвилі мобілізації не буде. Вона можлива лише в тому випадку, якщо військові дії на Донбасі загостряться.
“Мобілізація може відбутися тільки в тому випадку, якщо виникнуть гостра необхідність, у разі відкритої військової агресії. Поки що нам вистачає кадрів”, – розповів Андрій Лисенко.
Перед відправленням до зони військових дій військовослужбовці проходитимуть підготовку не два місяці, як раніше, а три.
“Змінюється програма підготовки. Вона ущільнюється. Але там є різні спеціальності, для ВМС – трохи довше, оскільки там складніше техніка, для сухопутних військ – трохи менше. Але навчання буде інтенсивнішим з урахуванням реального бойового досвіду, того, що потрібно на війні”, – додає Андрій Лисенко.
З моменту російської агресії на Донбасі в Україні відбулося шість хвиль мобілізації.
У перші три хвилі 2014 року мобілізовано 105 тис. українців, з 2015 – 104 тис. осіб. Всього під час бойових дій загинули понад 10 тисяч українців, більше 20 тисяч отримали поранення, 1,8 мільйона українців стали внутрішньо переміщеними особами.
Залишити коментар