Від 30 до 35% території Волині не має повноцінного доступу до українського аналогового та цифрового мовлення.
Про це пише журналіст Антон Бугайчук на сторінках видання “ВолиньPost”.
Тому тисячі жителів області, які захочуть подивитися телевізор чи послухати радіо, мусять обирати між польським, російським чи залежним від нього білоруським. Ще є варіант шукати доступ до “супутника”, кабельних мереж або дивитися та слухати через інтернет.
Найбільшу загрозу становлять проросійські телеканали, які транслюють програми, заборонені в Україні, зокрема і ті, де розповідають про “хунту”, “бендеровцев”, “младєнцев” та інші антиукраїнські речі.
“Відтак, волиняни не мають можливості черпати об’єктивну, правдиву, незаангажовану інформацію про події на сході країни, про реальну ситуацію й наміри ворога, про реалізацію на теренах України державних реформ, врешті, отримувати національно-патріотичний посил від українських мовників. Натомість щоденно підпадають під опосередкований, але такий потужний пропагандистський вплив ворога, зокрема через білоруське телебачення. Як наслідок, виникають серйозні труднощі із виконанням завдань держави щодо мобілізації та укомплектації війська військовослужбовцями контрактної служби”, – розповідає начальник відділу інформаційної політики Волинської облдержадміністрації Світлана Головачук.
За даними ОДА, без доступу до жодного українського загальнонаціонального телеканалу в “цифрі” та аналоговому мовлення залишаються 84 села Ратнівського, Камінь-Каширського, Любешівського і Маневицького районів із чисельністю населення понад 190 тисяч людей. Також із прийомом телесигналів існують серйозні проблеми у Володимирі-Волинському, Олиці та Цумані на Ківерцівщині.
Є проблеми і в інших районах, де іноземні телеканали переважають українські. Співвідношення між доступними в ефірі українськими і польськими радіопрограмами у Нововолинську становить 5 до 12, у Володимир-Волинському районі – 9 до 12, Іваничівському – 8 до 10.
Співвідношення українських радіопрограм до білоруських та російських у Любешівському районі – 3 до 5, Шацькому – 5 до 14, Любомльському – 9 до 15. А в деяких населених пунктах, що знаходяться за 10-20 кілометрів від кордону перевага іноземних мовників ще більша.
Цікаво, що вирішення цієї проблеми навіть не у знаходженні коштів. Як стверджує голова ОДАВолодимир Гучнчик, кошти для встановлення необхідного обладнання ретрансляторів можуть знайти власними силами.
“Щодо фінансової частини питання, то його облдержадміністрація та облрада готові взяти на себе. Нам не потрібні ніякі державні кошти. Ми готові пофінансувати все із обласних та місцевих бюджетів. Нам потрібні технічні рішення, більше нічого. В нас сьогодні є вежі, які потрібно оснастити. Ми готові купити обладнання, є недобудовані вежі, які ми готові добудувати. Потрібно прийняти технічні рішеня. вони мали бути прийняті в 2015 році технічні рішення по переїзд на цифру”, – заявляє голова ОДА.
Йдеться про присвоєння частот і надання ліцензій, щоб через “вежі” поширювати сигнали на решту області. Згідно із проектом покриття цифровим мовленням від Національної ради з питань телебачення і радіомовлення ретранслятори потрібні у Кортелісах (Ратнівщина), Цумані(Ківерцівщина), Любомлі, Камені-Каширському та Маневичах.
Також планують підсилити потужність існуючих передавачів: із 1 до 5 кіловат для найбільшого на Волині ретранслятора у Ковелі, із 0,2 до 1 кіловата у Луцьку, із 0,2 до 0,5 кіловат у Горохові, із 0,1 до 0,2 до – у Нововолинську, Любешові, Шацьку.
Проте рішенням уряду від 6 квітня 2016 року запровадження цифрового телебачення відтерміновується до 30 червня 2017 року. За словами глави Державної служби спеціального зв’язку і захисту інформації Леоніда Євдоченка, для того, щоб запровадити державне цифрове телебачення в Україні потрібно мати частотний ресурс, яким на сьогодні володіє компанія “Зеонбуд”.
Цю компанію пов’язують із родиною Віктора Януковича, хоча їхні представники це категорично заперечують.
“Якщо б ми перейшли зараз на цифру, і монополістом в цьому питанні була б компанія, яка належить, в тому числі, сім’ї Януковича, то це виглядає наступним чином: менеджер цієї компанії одним рухом може вимкнути всі телеканали і радіостанції в ефірі на території України”, – пояснив Міністр інформполітики Юрій Стець.
Щоб вирішити проблему монополії “Зеонбуду”, частина нардепів навіть пропонували націоналізувати компанію. Проте таке рішення поки не знайшло достатньої підтримки.
А під час засідання уряду 27 вересня Леонід Євдоченко представив проект розпорядження КМУ “Про затвердження плану заходів щодо впровадження в Україні цифрового телерадіомовлення”, у якому йдеться про створення державного конкурента “Зеонбуду”. Наразі розглядають про перспективу створення компанії, яка зможе з 2017 року розподіляти вільний частотний ресурс.
***
А тим часом чимало мешканців районів Волині без достатнього покриття вже давно знайшли для себе альтернативу: встановлення “піратських” супутникових “тарілок”, іноді навіть двох чи трьох, що дозволяє дивитися сотні каналів.
Певні кроки роблять і місцеві компанії. Так, у Володимирі-Волинському працює місцеве телебачення АТМ, а у Нововолинську – телеканал СТН на базі кабельних мереж оператора “Нововолинського ТТІ”.
Або ж найбільш очевидною альтернативою для обізнаних користувачів стає перегляд телеканалів онлайн чи просто відмова від телебачення.
Залишити коментар