Село Нудиже вперше згадується в документах за 1441 рік. В ХVІ ст. було приписане до Любомльського замку.
Про це йдеться на сторінці Любомльського краєзнавчого музею у Facebook.
У 1659-1664 роках власником села Нудиже, як і всього Любомльського староства був гетьман Іван Виговський. У виданому ним привілеї від 10 лютого 1661 року йшлося про будівництво церкви в цьому населеному пункті “…щоб хвала Божа в святому православ’ї поширювалася, я дозволяю своїм підданим Нудизьким закласти будівництво церкви Воздвиження Чесного Хреста…”. З документу можна зробити висновок, що церква вже була побудована в 1660 році і при ній першим священиком був Іван Федорович.
Після смерті Івана Виговського церкву повернули під юрисдикцію уніатського єпископа Якова Суші і належала до Любомльського деканату Холмської дієцезії.
12 квітня 1669 року любомльський староста, коронний польний гетьман Дмитро-Юрій Вишневецький, своїм привілеєм підтвердив всі постанови Виговського щодо Нудизької церкви. В 1696 році в переліку церков Холмської дієцезії вона згадується як існуюча.
Згідно візитації у 1721 році, проведеної єпископом Холмським і Белзьким Йосипом Левицьким повідомляється, що:
“Нудизька церква під назвою Воздвиження Святого Хреста … всередині у вівтарях та образах обставлена менше, у стінах і дахах добра, де (знаходиться) новий притвор, на якому при церкві побудована дзвіниця”.
Можна зробити припущення, що церква була трьохзрубна, з іконостасом. Наступні описи церкви були зроблені у 1759, 1773, 1787, 1793 роках.
Очевидно, що у XVIII ст. стара церква була розібрана. Згідно пізніших церковних документів, можемо припустити що новий храм в Нудижах був збудований у 1758 році. Окремо біля нього була збудована дерев’яна дзвіниця.
Після ІІІ поділу Польщі церква с. Нудиже ще входила в склад Любомльського деканату Холмської греко-католицької дієцезії. Однак, уже в 1796 році храм перейшов у православ’я. На той час парафія складалась з 130 дворів і нараховувала 786 парафіян.
В першій половині ХІХ ст. населений пункт був власністю родини Браницьких. Згідно клірової відомості за 1844 рік до церкви були приписані с. Нудиже (140 дворів, 1123 парафіян) та с. Воля (21 двір, 181 православних жителів).
У 1868 році за державні кошти була побудована нова дерев’яна церква на кам’яному фундаменті. Тоді церква належала до 4 округу Володимирського повіту. Приписними селами були Черемошна Воля і Яворник. В 1891 році відкрито церковнопарафіяльну школу.
У кінці ХІХ ст. на місцевому кладовищі була побудована каплиця. На той час церква мала власну бібліотеку, яка нараховувала 153 томи літератури. У школі на той час навчалось 57 хлопчиків і 3 дівчинки.
В міжвоєнний період церква належала до 1 округу Любомльського повіту Волинської єпархії Автокефальної православної церкви в Польщі. В серпні 1935 року, об’їжджаючи парафії Любомльського повіту, владика Олексій (Громадський) відвідав церкву с. Нудиже.
В повоєнний час до складу парафії церкви Нудиже ввійшло села Заболоття.
У Хресто-Воздвиженській церкві є дві ікони ХХ ст., які обновились у 70-х роках. До музею Волинської ікони в 1994 році була передана ікона «Богородиця замилування» ХVІІІ ст., а в 70-х роках у Волинський краєзнавчий музей вилучене Євангеліє 1670 року, Львівського друку. Частина метричних книг та ікон зі старого іконостасу передана у Любомльський краєзнавчий музей, серед них – Служебник Київського друку 1639 року.
Найбільш цікавий раритет із церкви с. Нудиже – ікона «Воздвиження Чесного Хреста» 1660-х рр. знаходиться у зібранні Національного художнього музею в Києві. Ця ікона була придбана з церкви експедицією Д. Щербаківського у 1910 році.
У вересні 1993 року через с. Нудиже проходив хресний хід з чудотворною іконою Почаївської Божої Матері.
До храму приписані три села – Нудиже, Заболоття, Черемошна Воля. Всього кількість прихожан у с. Нудиже – 710 чоловік, Заболоття – 700 чоловік, Черемошна Воля – 250 чоловік. При церкві діє недільна школа. В 2013 році в церкві проведено ремонт – замінили дах на дзвіниці та куполи на храмі.
Настоятелем храму нині є протоієрей Михайло Крючковський.
Залишити коментар