Уродженка Піщі присвятила унікальний вірш рідному селу

Волинянка Людмила Мельничук родом із села Піща написала вірш-присвяту рідному селу, в якому всі слова починаються на одну літеру – “П”.

15-річною вона залишила рідну домівку і зараз проживає в селі Марковичі Локачинського району, – пише Район.Шацьк.

Відтоді в неї дві рідних домівки, дві малих батьківщини. Проте любов до села Піща, де проживають її батьки – Іван і Ганна Богути, сестри Ольга та Марія з сім’ями, – особливо трепетна і ніжна.

«Любов до свого краю завжди зі мною. Село Піща… Ці слова в мене асоціюються з такими поняттями, як родина, дитинство, краса, радість, затишок, любов» – розповідає пані Людмила.

У творчих роботах Людмили Мельничук, педагога за фахом, ця любов – велика і всеохоплююча, овіяна спогадами дитинства, натхненна близькістю найрідніших людей і найкрасивіших у світі куточків природи. А в поезії, опублікованій нижче, ця любов незвична і креативна, оскільки всі слова вірша розпочинаються з літери «п».

Приснилась Піща… Підморгує природа,

Піднесено палкі привіти посила.

Приємною панянкою представилась природа,

Прикраси- перли, пишні плаття приміря.

Прокинувшись, подумала : ” Пташиною полину,

Поїду, підбадьорена, помчусь!

Присплю проблеми, плани похапцем покину,

Просторами піщанськими потішусь- повернусь,”

Поволі панорама Піщі показалась:

Пункт пропуску, поблизу пам’ ятник постав.

Плесо ” Піщанського” приємно привіталось,

Покинуте помістя панське погляд приверта.

Повчально пришкільне подвір’я поглядає,

Послуги пропонують промислові, продтовари, пошта.

” Піщаночки “по- своєму піснями пригортають,

Потішно причаровують прекрасні присадибні площі.

Правдивцями приманює Підгірна,

Поблизу пропонує прохолоду потічок.

Путі полями проводжа покірно,

Пахне полин, під прихистком принишк польовичок.

Принадами природи підкупила Піща!

Пошлю, привітній, предостойні побажання.

Пишатимусь повіки предківським порогом,

Попрошу, помолившись, процвітання!!!

Людмила Мельничук