Успіхи, провали та скандали: чим запам’ятається Рада-2016?

Одним з ключових досягнень парламентарів, поза всяким сумнівом, є затвердження законодавчого пакету про відкритість декларацій чиновників. Безумовно “заводи-пароходи”, власниками яких є слуги народу, цей самий народ шокували, але пересічні українці принаймні дізналися, хто є хто у будівлі під скляним куполом на Грушевського, в уряді та інших держустановах. Продовженням цієї декларативної хвилі має стати дослідження цих декларацій спеціальними антикорупційними структурами та виявлення хронічних хабарників, які, пропрацювавши все життя на державних посадах, якимось дивом примудрилися заробити багатомільйонні статки, численні квартири та автівки. Але це – питання часу та політичної волі.

Варто зауважити, що закон про так зване е-декларування приймався зі страшним скрипом. Депутати неодноразово намагалися якщо не зірвати голосування за цей документ, то бодай внести правки, які б повністю нівелювали норми законопроекту. Однак під невпинним пресингом з боку журналістів парламентарям таки довелося прийняти законопроект.

“СЛІПИЙ” БЮДЖЕТ

Восени депутати ухвалили близько 20-ти законопроектів, на прийнятті яких наполягав Міжнародний валютний фонд (МВФ) задля виділення чергового траншу $1,7 млрд.

Втім ключовим голосуванням зразка 2016-го є схвалення бюджету-2017. О 4:53 ранку 21 грудня своє “так” фінансовій «біблії» країни сказали 274 парламентаря. Не голосували за бюджет у повному складі “Опозиційний блок” та “Батьківщина”. Представники цих фракцій в один голос критикують кошторис, заявляючи про залишковий принцип фінансування сфери медицини та недостатнє підвищення пенсій.

З урахуванням того факту, що ключовим джерелом доходів бюджету на наступний рік є збільшення акцизних зборів, експерти прогнозують інфляцію на рівні 15%, а також ріст цін на спиртні, тютюнові вироби та пальне, оскільки саме на ці види товарів суттєво підвищиться акциз. Прогнозований результат – лише номінальне виконання норм, закладених у бюджет.

Підвищивши мінімальну зарплату до позначки 3200 грн, урядовці заклали в бюджет мінімальний прожитковий рівень у розмірі 1600 грн. Не потрібно бути великим фахівцем, аби розуміти, що прожити на таку суму апріорі нереально. Тим не менше, себе улюблених вищі посадовці традиційно не обділили. Так у 2017-му утримання Кабміну обійдеться в 746,7 млн грн. Для порівняння: у поточному році сума на аналогічні витрати уряду складала 322,4 млн грн. На 63% (а конкретно – майже на 300 млн) зростуть видатки на утримання президентської Адміністрації і на 20% (загалом – 185 млн грн) – депутатського корпусу ВРУ.

Слід зауважити, що на момент голосування за головний фінансовий документ країни переважна більшість парламентарів і в очі не бачили остаточного його проекту, голосуючи всліпу. Важливість схвалення бюджету до календарного старту нового року підкреслювала присутність у парламенті перших осіб – президента та прем’єра. Компанію їм також чомусь вирішив скласти і колишній очільник Кабміну Арсеній Яценюк.

ЗАКОНОПРОЕКТИ “ПІД ШУМОК”

Поспішаючи на новорічні та різдвяні канікули, парламентарі у бюджетну ніч ухвалили ще низку важливих законопроектів. Так, нардепи прийняли закон про Вищу раду правосуддя (ВСП), яка фактично замінить собою Вищу раду юстиції (ВСЮ). Новостворена структура буде, наприклад, вносити подання про призначення суддів на посади, приймати рішення про їх звільнення, затримання тощо.

Шляхом внесення поправок до Конституції парламентарі позбавили прокуратуру функції загального нагляду, залишивши за нею лише право підтримки державного звинувачення в судах. Зауважимо, що задля того, аби внести поправки до Основного закону, необхідно щонайменше 300 голосів, тому можна констатувати, що дане голосування консолідувало Раду.

Також в Україні невдовзі буде створено експортно-кредитне агентство, в рамках роботи якого планується розробити спецмеханізми забезпечення державної підтримки експортерів, страхування ризиків проведення операцій, здешевлення експортних кредитів за рахунок ресурсів держбанків. Це дозволить в найближчі роки збільшити обсяги вітчизняного експорту. Принаймні так вважають автори законопроекту.

Крім того, слуги народу сказали “так” запуску єдиного реєстру ПДВ. Отож, зі вступом закону у силу заяви на бюджетне відшкодування податку будуть вестися публічно, що дозволить відшкодовувати ПДВ автоматично. Ну, і насамкінець, нардепи підтримали проект закону про скасування двовідсоткового пенсійного збору при купівлі валюти. Очікується, що завдяки цьому закону валютні “гойдалки”, за невпинним коливанням яких тривалий час спостерігали українці, призупинять свій рух.

НЕ ТЕ І НЕ ТАК

Але попри те, що депутатам вдалося ухвалити (коли з власної ініціативи, коли – через тиск українців та європейських партнерів) чимало важливих законів, багато до яких серйозних документів у наших законодавців так і не дійшли руки. В цьому контексті варто згадати питання переформатування Центрвиборчкому, повноваження 12-ти з 15-ти членів якого закінчилися ще в 2014 році. Зависло у повітрі й питання зміни виборчого законодавства, хоча представники різних фракцій обіцяли запровадити пропорційну систему з відкритими списками без мажоритарки. Так само покладено під сукно питання зняття депутатської недоторканності, пенсійної реформи. Відклали у довгу скриню парламентарі і законодавче врегулювання ринку землі – прийнято рішення про продовження мораторію на продаж, що фактично означає “замороження” проблеми.

Поряд з потрібними країні законами, а також (свідомим чи ні – питання риторичне) неприйняттям таких, депутати ухвалили ряд сумнівних документів. Тут в якості прикладу можна навести ухвалення законопроекту про те, що генеральний прокурор не обов’язково має мати вищу юридичну освіту. Це рішення викликало шквал критики. Опоненти чинної влади небезпідставно стверджували, що це рішення приймалося спеціально “під” президентського кума Юрія Луценка, який наразі й очолює ГПУ.

“ПАЦІЄНТ ЖИВИЙ ЧИ МЕРТВИЙ?”

2016-й став роком гучних відставок. Фактично владні лави покинули всі реформатори неукраїнського походження: міністр економіки Айварас Абромавічус, губернатор Одещини Міхеіл Саакашвілі, очільниця Нацполіції Хатія Деканоїдзе, інші чиновники дещо меншого “калібру” та політичної ваги. Всі вони прямо чи завуальовано заявили про корупцію в оточенні президента, “хрещеним батьком” якої є нардеп від БПП Ігор Кононенко. А ось міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, про доцільність відставки якого говорять як вголос (опоненти, журналісти та експерти), так і пошепки (поплічники) залишати свій кабінет не збирається.

І варто зауважити, що головний міліціонер країни зараз є головним козирем Яценюка, якому з рейтингами його “Народного Фронту” дострокові вибори до ВР потрібні як мертвому припарка. А саме Аваков є ключовою персоною в Кабміні, на недоторканності якої істерично (саме так кажуть наші джерела) наполягав Арсеній Петрович перед тим, як оголосити про свою відставку. Інакше кажучи – “підуть” главу МВД, посиплеться вщент коаліція, яка й без того дихає на ладан.

Ба, більше: сьогодні, під завісу 2016 року доцільно ставити питання руба – а чи є в Україні де-юре правляча більшість у Верховній Раді? Однозначно – ні. В інакшому випадку, більш як за півроку “фронтовий” спікер Парубій продемонстрував би журналістам нову угоду більшості ВР, після виходу з її лав “Самопомочі”, “Батьківщини” та Радикальної партії Олега Ляшка.

«Звісно, аби не йти на позачергові вибори влада буде й надалі вдавати, що коаліціє живе і процвітає. Але й сліпому очевидно, що без залучення голосів сумнівних з точки зору персоналій груп “Воля народу”, “Відродження” та фракції “Опозиційного блоку”, коаліція – це фантом. Або, якщо завгодно, організм, що перебуває на штучному диханні. І не варто ходити до ворожки, щоб розуміти: не сьогодні – завтра хтось таки витягне шнур з розетки. В кращому випадку. Але про це – після свят», – додає Наталя Ромашова.