
Андрій Гіль – кар’єрний правоохоронець, в органах прокуратури працював з 1984 року до квітня 2014 року.
Про це пише “Четверта влада”.
Починав із рядових прокурорських посад, деякий час працював у Генпрокуратурі, а з липня 2002 року обіймав керівні посади у прокуратурах Волинської, Тернопільської, Житомирської та Рівненської областей.
Прокурором Волинської області Андрій Гіль працював у 2003-2005 роках, а згодом у 2007-2011-му.
Старша дочка подружжя Галина Терещук (Гіль) також пішла на державну роботу. Вже кілька років вона працює помічницею судді у Луцькому міськрайонному суді. Разом з тим більше двох років жінка перебуває у декреті. Багато нинішніх суддів прийшли на свої посади саме завдяки досвіду роботи помічником вершителя правосуддя. Тож, очевидно, що і дочка екс-прокурора невдовзі може вдягнути чорну мантію.
А от зять Андрія Гіля, чоловік Галини, Юрій Терещук нещодавньо засвітився у затяжному скандалі, що розгорнувся на Волинській митниці.
Як відомо, у вересні минулого року він обійняв посаду заступника начальника Волинської митниці, а вже у квітні цього року між старими волинськими митниками і новопризначеним начальником із Чернігівщини Олександром Шавлаком виник конфлікт. І хоча зять багаторічного прокурора заручився підтримкою та очолив профспілкову організацію Волинської митниці, зрештою, у вересні 2016 року Юрія Терещука таки звільнили.
Офіційною ж причиною звільнення стала ймовірна причетність Юрія Терещука до непересічної події: в березні цього року український кордон успішно минули 1,5 тонни бурштину вартістю близько 6 мільйонів євро. Дороговартісний товар був затриманий польськими митниками.
Згодом митник оскаржив своє звільнення в суді, де з’ясувалося, що службове розслідування цього інциденту підтвердило, що Юрій Терещук не достатньо добре організував роботу управління боротьби з митними правопорушеннями. Однак, це не стало на заваді для суду до поновлення зятя волинського екс-прокурора на посаді.
Якщо ж подивитися детальніше, то 32-річний митник за п’ять років збудував блискучу кар’єру. У 2010 році він прийшов на митницю з управління містобудування та архітектури Володимира-Волинського. Відтоді два роки пропрацював у структурі Ягодинської митниці, потім попрацював на митних постах «Устилуг» та «Ягодин», а вже у липні 2015-го повернувся працювати у структурі Волинської митниці.

Однак робота в прокуратурі, Державній міграційній службі, митниці чи в суді не завадила родині Гілів купувати дорогу нерухомість та автомобілі. Складається враження, що із звільненням Андрія Гіля із лав прокуратури, життя в його родини лише налагодилось – бо статки помітно зросли.



Отак-то треба працювати
все хороше-повертається