В Україні немає комплексного підходу в системі інклюзивної освіти, оскільки відкриваючи класи з інклюзією – дитсадочки і позашкільна освіта лишаються поза увагою. Таку думку в ефірі видання «КОРДОН» озвучила директор інклюзивно-ресурсного центру у Володимирі-Волинському Олена Токарєва.
«Інклюзію треба починати з раннього навчання діток. Потім дошкільна освіта, потім шкільна освіта. Я не розумію чому акцент відразу поставили на школу. У нас садочки бояться брати таких діток, навіть якщо у вихователя є помічник. Це проблема не якогось окремого міста, а цілої України. Якщо у великих містах активно відкривають і приватні, і державні центри для діток з розладами медичного спектру, то у маленьких містах з цим проблема. І це великий плюс, що влада у Володимирі-Волинському посприяла у відкритті нашого інклюзивно-ресурсного центру. Щодо Нововолинська, де я жила і працювала раніше, то на той час інклюзивних груп у місті не було, але я не можу говорити, яка там ситуація на сьогодні», – розповідає Олена Токарєва.
За словами директорки інклюзивно-ресурсного центру, її вразило, що під час одного з перших круглих столів, які проводила ГО «Берег надії», представники місцевої влади Володимира сиділи і детально записували усі озвучені питання та проблеми, обговорювали можливі шляхи їх вирішення і вносили свої пропозиції.
«Як наслідок – вони погодили питання відкриття інклюзивно-реабілітаційного центру. У Нововолинську в свій час теж проводились круглі столи, але все було досить жорстко. Влада сказала що все для таких діток і їхніх батьків є. Що «В нас все є в Нововолинську, що ви хочете ще більше?» Нам говорили про якісь 50 тис грн, виділених з бюджету на ці потреби – але це була марна мова», – пригадує дитячий психолог.
За словами Олени, влада Нововолинська не сприяла розвитку інклюзивної освіти і навіть не спромоглась забезпечити таку категорію діток окремим приміщенням для занять з психологом, ребілітологом чи логопедом.
«У Нововолинську потреба у нас була одна – приміщення. Нам було відмовлено. Нам пропонували «Берегиню», де годували безхатченків: в обід годують безхатченків – ввечері ваші дітки можуть погратися. Ми тоді просили дати нам приміщення для того, щоб ми займалися своєю роботою, в нас були спеціалісти, які готові були працювати, які вчилися і знали як працювати з такими дітками. Але нам відмовили. Ми також просили приміщення дитячого садочка яке віддали прокуратурі, але нам однозначного сказали – ні. Нам знову відмовили. Нам скрізь казали ні», – каже Олена Токарєва.
Детальніше – у відео.
Ця споруда, де нині прокуратура – носить ім’я В.Сапожнікова. Цілком могли віддати увесь перший поверх під інклюзивну освіту. І ще місце залишилось би.