До кінця квітня має закінчитися кампанія звільнення в запас військовослужбовців із зони проведення АТО. У народі цей процес охрестили демобілізацією. Хоча юристи закликають не плутати ці поняття, – пише Главком.
Демобілізація буде можлива лише тоді, коли закінчиться особливий період або буде прийнято рішення президентом України про те, щоб демобілізувати, тобто розпустити всі військові потужності, які зараз зосередженні на сході України.
Звільнення в запас – це процес, який відбувається на сьогоднішній момент. Військовослужбовці, які відслужили певний період, котрих призивали на певну хвилю мобілізації. Їх зараз звільняють у запас, а не демобілізують. Це означає, що військовослужбовці повинні бути в бойовій готовності. Їх звільняють в певному обмундируванні, яке вони зберігають не як подарунок від держави, а для випадку, коли їх викличуть за наказом президента України, згідно якого буде прийнято рішення командира їхньої військової частини про те, щоб усім зібратися на навчання чи стати в бойову готовність.
Сьогодні звільнення в запас відбувається на підставі Указу Президента №115/2016 «Про звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, призваних відповідно до Указу Президента України від 21 липня 2014 року №607 та під час першої черги часткової мобілізації відповідно до Указу Президента України від 14 січня 2015 року №15»
Звільненні у запас в обов’язковому порядку зараховуються до оперативного військового резерву, в якому вони перебувають до закінчення особливого періоду. Важливо також знати, особи, які не увійшли до оперативного резерву, не підлягають повторному призову протягом шести місяців з моменту звільнення в запас.
Є певна категорія осіб, які не будуть звільненні в запас під час цієї хвилі в запас:
– поранені військовослужбовці, які перебувають на лікуванні в госпіталі.
Таких військовослужбовців ніхто зараз зі списків військової частини виключати не буде, доки вони не завершать своє лікування. «Це дуже добре, адже така особа залишається в статусі військовослужбовця. Вона має певні гарантії, які тягне за собою цей статус. Більше того лікування їй повністю оплачується державою, Міністерством оборони. Як тільки буде закінчено лікування, буде висновок військово-лікарської комісії, тоді особа повертається до своєї частини, проводить процес розрахунку, і тільки тоді її буде вилучено зі списків військової частини», – говорить Леся Василенко, юрист, керівник ГО «Юридична сотня».
– військовослужбовці, які перебувають в полоні. Такі особи залишаються в списках військової частини. Доки ці військовослужбовці перебувають у списках військової частини, їхні родини мають змогу користуватися захистом, який передбачено для військовослужбовців і членів їх сімей згідно відповідного закону України.
– особи, що служать за контрактом. Звільнення у запас таких осіб відбудеться після завершення особливого періоду або видання окремого рішення про звільнення в запас.
– особи, які пропали безвісти. Особу, яка оголошена безвісти відсутньою, після шести місяців з моменту цього оголошення суд може визнати, якщо вона не з’явилася, загиблою чи померлою. Суд буде робити таке визнання, якщо родина, члени сім’ї такої особи звернуться за відповідним документом. Проблема полягає в тому, що багато родин відмовляється визнавати факт смерті (загибелі), це їхнє право, вони можуть далі продовжувати шукати, але до того моменту поки особа визнається безвісти відсутньою за нею зберігаються права і гарантії військовослужбовця, вона залишатиметься в списках військової частини.
«За військовослужбовцями, які поранені, знаходяться в полоні або безвісти відсутні зберігається місце роботи та середній заробіток до дня наступного після їх взяття на облік у районному військкоматі після їх звільнення з частини», – зазначає керівник ГО «Юридична сотня».
Процедура звільнення у запас
Звільнення у запас відбувається за попередньо затвердженим планом. Такий план подає командир військової частини у відповідні центри оперативного командування, в Генштаб ЗСУ, які затверджують ці плани. «Сьогодні у військовослужбовців виникають питання, чому одні були мобілізовані рік тому, а у звільнення в запас може йти їхній побратим, який, наприклад, дев’ять місяців тільки відслужив. Так, таке може бути», – пояснює юрист. Звільнення в запас відбувається згідно затверджених, узгоджених планів. Ці плани складаються не з огляду на дату, з якої особа мобілізована до лав збройних сил, а складаються відповідно до бойового укомплектування, бойової готовності того чи іншого підрозділу.
Отже, спершу готуються списки на звільнення та ознайомлення з планом звільнення. Військовослужбовець ставить підпис про ознайомлення. Далі начальник кадрової служби повинен розказати про подальші дії військовослужбовцям, їх права та обов’язки у зв’язку зі звільненням.
Наступним кроком є написання рапорту про звільнення. Зазвичай форма рапорту довільна. Але деякі частини пропонують уже готову форму рапорту, де потрібно тільки вставити потрібну інформацію.
Після цього військовослужбовець повинен отримати документи у стройовій частині, а саме: наказ про звільнення; наказ про виключення зі списків частини; пакет документів для надання статусу учасника бойових дій (УБД) (довідка про участь в АТО, витяг з наказу по стройовій частині про прибуття/вибуття для виконання завдань АТО, витяг з наказу АТЦ СБУ про залучення до завдань АТО); припис до військкомату; направлення на військовий облік до військкомату. «Важливо зазначити, якщо командир частини подав документи на оформлення статусу УБД до звільнення в запас, посвідчення УБД отримає частина, яка повинна переслати його до районного військкомату», – зазначає Леся Василенко.
Юрист також наголошує, що перед тим як звільнятися у запас варто уточнити, чи були військовою частиною подані документи на статус учасника бойових дій та чи дійшли вони до комісії. Бо якщо документи взагалі не були подані, то краще з частини не виходити без пакету паперів, які подаються на УБД. Адже кожен військовослужбовець може сам в індивідуальному порядку звернутися в комісію за наданням статусу.
Після цього у військовий квиток ставиться відмітка та печать про звільнення у запас.
І наостанок має відбутися розрахунок у фінансовому відділі частини: компенсація за невикористані дні відпустки; одноразова грошова допомога у зв’язку зі звільненням у розмірі 4% місячного грошового забезпечення (без урахування винагороди за АТО) за кожний календарний місяць служби, але не менше як 25% місячного грошового забезпечення; грошове забезпечення на оздоровлення, якщо у 2016 році військовослужбовець подав рапорт про виплату такого грошового забезпечення.
Військовослужбовець до місця проживання дістається за державний рахунок. З моменту виключення зі списків військової частини протягом п’яти днів військовослужбовець зобов’язаний стати на облік до військкомату за місцем фактичного проживання. В іншому випадку це буде порушення чинного законодавства.
На момент звільнення військова особа у військовій частині повинна здати інвентарне майно:
– модульна всесезонна спальна система
– килим спальний польовий ізольований
– шолом балістичний
– чохол до шолома балістичного
– бронежилет модульний
– чохол для захисного модульного жилета
Не здаються речі особистого користування:
– кепі бойове (1 шт)
– шапка-фреска (1 шт)
– шапка зимова
– рукавички шерстяні (1 пара)
– костюм літній польовий (2 комплекти)
– куртка вітро-,волого захисна зимова (1 шт)
– штани вітро-, волого захисні (1 пара)
– рукавички зимові (1 пара)
– фуфайка з коротким рукавом (3 шт)
– черевики з високими берцями (2 пари)
– труси (3 шт)
– білизна для холодної пори року (сорочка, кальсони) ( 2 шт)
– білизна тепла (1 комплект)
– шкарпетки літні (6 пар)
– шкарпетки зимові (3 пари)
– ремінь брючний (1 шт)
Леся Василенко наголошує, що на збори чи навчання у військовому резерві військовослужбовець зобов’язаний прибути у формі одягу, в якій його було звільнено.
Бувають ситуації, коли інвентарне майно військової частини було втрачено військовослужбовцем під час АТО. Воно не підлягає поверненню. Його повинні належним чином списувати. «Для цього повинен вестися бойовий журнал, в якому фіксуються інформація про тих, хто брав участь в бою, про матеріальні втрати. Це важливо, адже тільки в такий спосіб військовослужбовець зможе довести, що втратив майно частини і тоді не треба відшкодовувати збитки»,- зазначає юристка. Якщо майно було втрачене і в журналі це не зазначено, військовослужбовець має право написати рапорт з проханням провести розслідування. В іншому випадку втрачене майно таки доведеться відшкодовувати за чіткою процедурою.
Після того як звільнений у запас військовослужбовець став на облік у військкомат, він повертається на своє робоче місце. Якщо особа не повертається на своє робоче місце, то це є підставою для звільнення. Учасники бойових дій мають право на своєму робочому місці взяти відпустку в зручний для неї час і також має право на додаткові 14 днів відпустки зі збереження заробітної плати. «Уявімо ситуацію. Ви вийшли на роботу, але вам потрібен час для адаптації після перебування в зоні АТО, так би мовити звикання до мирного життя. Тому ви можете написати заяву на щорічну відпустку, а по її закінченні можете ще взяти додаткових 14 днів зі збереженням заробітної плати», – говорить юристка.
Якщо звільнений у запас військовослужбовець до мобілізації ніде не працював, то для таких осіб дуже важливо взяти довідку у фінансовому відділі про те, вони отримували протягом певного часу фінансове забезпечення. Із цією довідкою людина стає на облік в Центр зайнятості, щоб отримувати допомогу по безробіттю, але яка буде дорівнювати грошовому забезпеченню, яке особа отримувала в АТО.
Якщо у військовослужбовців виникають юридичні питання щодо звільнення в запас, вони можуть отримати безкоштовну консультацію за телефоном 0 800 308 100.
Залишити коментар