Запропонована владою модель відкриття ринку землі передбачає її купівлю та продаж українськими фізичними та юридичними особами. Та це лише де-юре, де факто – іноземці отримають на українську землю рівноцінні із громадянами України права.
Про це у коментарі УНН заявив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) Михайло Соколов, коментуючи опублікований законопроект про ринок землі.
“Так, право на купівлю та продаж українських земель матимуть українські фізичні та юридичні особи. Але ж власником такої юрособи може бути іноземець. Умовно, якщо якийсь Ротшильд зареєструється в Україні як юридична особа, то він зможе купити землі сільськогосподарського призначення. І ніяких запобіжників цьому сьогодні немає.
Це означає, що запропонованим проектом ЗУ влада робить українську землю зручним об’єктом для фінансових спекуляцій”, – каже Соколов.
Цей законопроект не виключає можливість скуповувати українську землю, зокрема і для росіян, продовжив експерт.
“Коли я кажу про росіян, я не маю на увазі звичайних громадян, від них, думаю шкоди було б не багато – я кажу про олігархів РФ, які по суті є продовженням російського політичного режиму, з громадянством інших країн: США, Британії. Вони вміють реєструвати свої фірми в офшорах. Тому виникає питання, а як їх обмежувати?”, – наголошує Соколов.
Його думку розділяє голова асоціації “Аграрний союз України” Геннадій Новіков. Він вважає, що у разі прийняття запропонованого проекту ЗУ переважна більшість українських земель дістанеться іноземцям.
“Українському аграрному бізнесу конкурувати з грошима іноземців в принципі не можливо. В цій частині автори законопроекту перебільшили себе. У жодній країні світу продаж сільськогосподарських земель не відбувався без обмежень”, – каже він.
При цьому місцеві бюджети залишать без грошей. Мова йде про втрату приблизно 1 млрд грн щорічних находжень за кожні 6% землі, зазначає Новіков.
“Сьогодні землі сільськогосподарського призначення орендуються агрохолдингами. А з орендної плати сплачується ПДФО. Його левова частка іде в місцеві бюджети. Якщо зникає оренда – зникає й цей податок. А це – 20% від орендної плати.
Якщо у перший рік після зняття мораторію продадуть 6% сільськогосподарських земель , а це десь 2 млн га, то місцеві бюджети втратять 40 млн дол. або 977,7 млн грн податку. Бо сьогодні оренда землі в середньому коштує 100 дол. за га, відповідно 2 млн га – це 40 млн дол. або майже 1 млрд грн податку. І це тільки за 6% проданих земель, кожен новий рік і новий продаж – така ж сума бюджетних втрат”, – пояснив експерт.
Крім ПДФО, місцеві бюджети лишаться підтримки з боку агровиробників у вигляді соціальної допомоги: будівництва доріг, дитячих садочків, шкіл, додає Новіков.
“Один раз заплатив за купівлю землі – і все на цьому, більше ніхто нікому не допомагатиме. Тому, коли кажуть, що відкриттям ринку землі роблять благо для пайовика – це не так. Яке ж тут благо – один раз кошти отримав і все, більше ніякої підтримки , яка сьогодні існує на постійній основі. Тільки ворог міг придумати таку модель ринку землі”, – резюмував експерт.
Раніше свою думку щодо запропонованої владою моделі ринку землі висловив економічний експерт Павло Мороз.
На його переконання, простий продаж землі – це “гроші тут і зараз”, які не стануть імпульсом для принципового оновлення та зростання економіки. І також попередив, що у разі введення обмежень на земельний банк “в одні руки” для агровиробників, регіони залишаться без колишніх фінансових надходжень.
Залишити коментар