Картографічний сервіс “Мета-карти” представив колекцію фотографій старовинних замків і монастирів Західної України.
Частина з цих фото зроблена з висоти пташиного польоту і їх можна знайти, користуючись “метівською” картою, – повідомляє Історична правда.
Фотографії були зроблені спеціально для проекту і увійшли в перший інформаційний шар карт.
Якщо ви збираєтеся на свята помандрувати українськими замками, ці світлини допоможуть вам прийняти рішення.
Найвідоміша, напевно, фортеця країни – Старий замок у Кам’янці-Подільському. У верхньому лівому кутку видно Турецький міст, по обидва його боки – річка Смотрич у глибокому каньйоні. Замок, який захищає вхід у місто через міст, існував ще в часи війни Польщі й Литви за Поділля у 1430-их. Його періодично розбудовували.
Фортеця під Збаражем на Тернопільщині – теж Новий замок. Князів Збаразьких. Старий збаразький замок знищили у XVI сторіччі татари. Новий побудовано в іншому місці через 100 років, із палацом посередині і з бастіонами для стрільби уздовж флангу (ще був глибокий рів довкола, ідеальне ренесансне укріплення) він є копією відомої голандської фортеці тих часів – Бреди. Тут Хмельницький облягав польську армію, змусивши короля підписати Зборівський договір
Замок у Дубно – теж, як бачимо, бастіонного типу за сучасними італійсько-голандськими зразками. Перебудований на початку 1600-их князями Острозькими з їхнього старого замку XV сторіччя
А це Острог і його замок – столиця найвеличнішого українського магнатського роду. Праворуч – перебудовані залишки Мурованої вежі, з якої, власне, у 1300-ті роки й почався замок князів Острозьких. Посередині – Богоявленський собор (1400-ті), ліворуч – Кругла або Нова вежа. Її ренесансна верхівка побудована за часів Василя-Костянтина Острозького, коли в Острозькій школі учився Петро Сагайдачний
Меджибіж – важливий пункт у межиріччі Дністра і Бугу, на Чорному шляху з Криму (в тому числі й транспортній артерії для забирання татарами ясиру). Перші давньоруські укріплення з’явилися на місці злиття Буга (ліворуч) і Бужка (праворуч, на фото не
помістився) ще в XII сторіччі. Кам’яний замок розбудували литовці з XV сторіччя. Внизу – залишки палацу і Офіцерська вежа, угорі – прямокутна Лицарська
Замок Паланок – на високому горбі посередині Мукачева. Започаткований подільськими князями Коріатовичами (які мурували і Меджибізьку, і Кам’янецьку фортеці) у XV сторіччі, а потім хто тільки його не добудовував – трансільванці, угорці, австрійці…
Ужгород – на цьому місці існувало ще столичне укріплення слов’янської держави білих хорватів (Х сторіччя). Нинішній замок з бастіонами побудовано у XVII сторіччі італійським родом Другетів. У 1704 році замок взяли селяни з Карпатських гір, обклавши його сотнями возів соломи і погрожуючи пожежею
Легендарний замок на горі Боні у Крем’янці. Його не зміг узяти штурмом навіть Батий – захисники поливали стіни водою, яка замерзала. Перебудований литовцями. У XVI сторіччі належав дружині польського короля Сигізмунад І Боні Сфорці, на честь якої було названо Замкову гору. Взятий штурмом і зруйнований козаками Кривоноса під час Хмельниччини, поруч збереглося козацьке кладовище. Праворуч – залишки Надбрамної вежі, ще дві башти не збереглися. Вгорі фото видно сам Крем’янець, з упізнаваним жовтим собором УГКЦ (колишнім костьолом єзуїтів)
Залишити коментар