Четвер, 20 червня 2019

Як Святу вечерю готують у різних регіонах України

06.01.2019 / Новини

Майже всі українці відзначають різдвяні свята, а от головним їхнім атрибутом споконвіку була і є кутя.

Кутя за класичним рецептом має бути приготована із зерен пшениці, маку, меду і горіхів. Втім, зустрічаються господині та господарі, які нерідко готують страву з перловки, рису, пшона і навіть кульок з тіста або ж маленьких булочок, які називають бобальками, – пише 24 канал.

У різних регіонах України приготування куті відрізняється, але практично кожна родина вважає, що їхня кутя, якщо не найправильніша, то вже точно найсмачніша.

Київська кутя

Господині столиці ще звечора замочують кутю, а вже на ранок відварюють її на невеликому вогні. Також додають по 100 грамів тертого маку і промитих родзинок. Проте вони зрідка прикрашають страву медом та горіхами. Натомість за київським рецептом кутю слід розмішувати саме мінеральною водою.

Кутя по-київськи на мінеральній воді

Раніше у цьому регіоні готували голий борщ, основою для якого служили білі гриби, розведені капустяною закваскою. Ще однією унікальною стравою на Поліссі є бурда – її готують із розтертого та потім дещо обсмаженого конопляного насіння, згодом туди додають чорницю і груші-дички, які вважаються символом садовини.

Рівненська кутя

У Рівненській області готують рідку кутю, а її приготуванням займаються виключно чоловіки. У великій посудині до відвареної пшеничної каші додають мед, цукор та мак, усе це заливають теплим узваром.

Рівненську кутю заливають узваром

На Волині на Святвечір не колядують і не ходять в гості, лише діти несуть вечерю своїм хрещеним. А вже наступного дня влаштовують вертеп та зустрічаються з друзями. За традицією першим вечеряти починає господар, а за ним усі інші члени родини. А у деяких сім’ях існує така традиція: перед тим як розпочати святкову трапезу, хазяїн дує на стілець, аби здути душі померлих.

Полтавська та черкаська кутя

Тут пшеницю (або пшеничну крупу) заливають на ніч холодною водою в пропорції один до двох, а після цього варять на повільному вогні. Зварена каша заливається узваром до консистенції густого супу.

Узвар повинен бути концентрованим і солодким – з яблук, груш і чорносливу. Ніяких інших компонентів у страву зазвичай не додають. Раніше на стіл ставили два горщики: один з узваром, а другий з незаправленою кутею, сьогодні ж два компоненти змішують одразу.

На території сучасних Полтавщини та Черкащини вертепи та інші атрибути Різдва зазнали неабиякого винищення у часи СРСР. Проте споконвічні українські традиції у цьому регіоні поступово відроджуються.

Житомирська кутя

“П’яну” житомирську кутю – як її не рідко називають через секретний інгредієнт – готують з пшениці або перловки, яку заливають лише на півгодини холодною водою. Згодом у готову кашу додають розтертий мак, запарені на півгодини родзинки, дрібно мелені горіхи й курагу.

Особливим у приготуванні є те, що кутю заливають виноградним соком, а також додають ложку солодкого червоного вина. А може й не одну.

Житомирська кутя

На Житомирщині, як і на Київщині, вірять, що голівка часнику, залишена на краях столу відлякує злих духів. А для померлих родичів мешканці цього регіону залишають на столі кутю з ложками, які прикривають буханкою хліба.

Карпатська кутя

Ця кутя суттєво відрізняється від попередніх, адже вона готується з бобальок. Для цього розкочують прісне дріжджове тісто і вирізають з нього маленькі кульки. Коли бобальки підійдуть, їх потрібно відправити на змащеному маслом деко у духовку.

За словами художниці з Ужгорода Мирослави Росул, пекти бобальки слід за день до Різдва, щоб вони встигли настоятися. Після того їх замочують водою з тертим маком, горіхами та медом. А вже потім такі маленькі булочки додають до куті.

До карпатської куті додають маленькі булочки

Особливою традицією є плетіння солом’яних павуків, бо за легендою саме вони приховали вхід до печери, де народився Ісус. Зазвичай його вішають біля входу або над іконами. Дідуха тут спалюють аж на третій день після Різдва, а колядують та водять вертепи цілими групами.

На Галичині подають вареники з картоплею, капустою чи грибами, варену капусту з квасолею, рибу, пампушки, узвар, печиво тощо. Святвечірні страви мають зображати дари землі, води, повітря, за які ми дякуємо Богові.

Запорізька кутя

Така кутя готується переважно з рисової каші, яку господиня прикрашає цукатами. Замість цукру чи меду її заправляють вишневим варенням або ж додають халву. Нерідко страву оформлюють за допомогою свіжих фруктів.

Запорізька кутя готується з рисової каші

Традиції цієї частини України сягають ще часів Козаччини. У ніч з 6 на 7 січня після служіння у церкві обирали нового отамана та писаря. За святковий стіл сідали 7 січня, у наш час – 6. На столі обов’язково має стояти кутя, що зварена з рису, а також вареники.

Як ми бачимо, кутя може бути абсолютно різною за складом чи способом приготування, але не за своїм змістом. Ця страва є незмінною традицією українського святкування Різдва. Найголовніше – готувати Святу вечерю у гарному настрої та зі світлими думками.

 

Читайте також:

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


*