В Україні 1-го серпня запрацювала система «єдиного вікна» при митному оформленні товарів та транспортних засобів.
Про це пише “Четверта влада”.
Cистема передбачає наявність централізованої бази даних, до якої бізнес подає документи у електронному вигляді. «Єдине вікно» створили, щоб зменшити витрати часу на проходження митних процедур. Окрім того, зменшення людського фактору мінімізує корупційні ризики.
Завдяки постанові Кабінету Міністрів України, електронна база даних дозволяє контролюючим органам працювати в онлайн-режимі. Вони мають одночасний доступ до системи.
Тепер впродовж 4 годин контролюючі органи мають винести рішення щодо розмитнення товарів. Якщо ж рішення не винесене за цей час, то воно приймається автоматично та вноситься до інформаційної системи з детальним обґрунтуванням. Огляд товарів проводиться одночасно всіма контролюючими органами не пізніше, ніж 24 робочі години від запланованого підприємцями часу. Також здійснюється санітарно-епідеміологічний контроль товарів, фітосанітарний, ветеринарно-санітарний, екологічний, радіологічний та інші.
В управлінні фітосанітарної інспекції у Волинській області у відповідь на запит повідомили, що 4 серпня Державною фіскальною службою України були надані працівникам фітосанітарної інспекції логіни та паролі для доступу в системі «єдине вікно». Фітосанітарні інспектори авторизувались і вже були готові до роботи 5 серпня.
«Щодо того, які зміни відбулися завдяки впровадженню системи «єдиного вікна, наразі важко дати якусь оцінку, так як на сьогоднішній день по даній системі у Волинській області державними фітосанітарними інспекторами оформлено лише декілька вантажів», – відповіли у листі.
Заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах, нардеп Ігор Гузь вважає, що «єдине вікно» – це позитивний крок Міністерства фінансів. Головна перевага, якщо програма успішно запрацює та це пришвидшить роботу на митниці. Адже черги – одна з головних проблем. Таким чином усувається зайва бюрократія.
«Негативи можуть бути лише у випадку, коли втілення програми на місцях матиме збої, або корумповані митники знайдуть «шпарини» для зловживань. Але потрібно пробувати і робити це важливий крок для реформи», – вважає Ігор Гузь.
Керівник відділу логістики компанії «Модерн-експо» Василь Маркевич переконаний, що деперсоніфікація митних процедур позитивно вплине на кінцевий результат. Тобто коли підприємець спілкується не усно з інспектором, а письмово із державною службою відповідно до загальновідомої процедури і правил. Але якщо в процедурі з’являться «винятки», тоді все залишиться, як було.
«Багато залежить саме від технології впровадження цієї ідеї в практику. Хоча прогрес все одно бере своє і лібералізація навіть такої галузі, як митні процедури, неминуча. Згадаємо для прикладу електронне декларування: спочатку також було багато питань. І навіть були ті, хто виступав проти», – зазначає Василь Маркевич.
У Волинській митниці ДФС у відповіді на запит зазначили про ряд переваг завдяки впровадженню «єдиного вікна». Це зручний інтернет-портал для комунікації між сторонами, спрощення процедур подання документів та їх перехід у цифровий формат, економія часу для оформлення вантажу. Також тепер діє подача документів з використанням єдиного формату та одного програмного забезпечення. Після початку роботи системи зменшено кількість копій документів, що подаються декларантом для здійснення митного та інших видів контролю.
Завдяки онлайн – системі можна контролювати та оптимізувати великий масив статистичних даних про час, місце, осіб, процеси здійснення розмитнення товарів. Також серед позитиву назвали – автоматизацію процесу при здійснення митного та інших видів контролю із застосуванням митних декларацій, модернізацію існуючих процедур служб і контролюючих структур. І як результат – створення умов для прозорої роботи.
Попри перелічені плюси, існує й чимало перешкод та проблем, що можуть виникнути під час роботи в системі «єдиного вікна».
За словами менеджера та керівника митної практики PwC Україна Дениса Шендрика, запуск системи допоможе виявити проблемні моменти, які потрібно буде доопрацьовувати.На його думку, має бути законодавча база стосовно правового статусу електронних комунікацій, їх еквіваленту з паперовими носіями, електронного підпису, приватності та зберігання даних.
У світі вже давно працюють системи на зразок «єдиного вікна».
За даними аналітиків Інформаційної кампанії «Сильніші разом!», у Фінляндії працює багатофункціональна система PortNet. Така система скоротила потребу у заповненні та обробці паперових форм. Наразі понад 99% усіх форм обробляються через «єдине вікно».
В Азербайджані завдяки впровадженню системи «єдиного вікна» час оформлення вантажів становить всього 15-20 хвилин. Фінансування впровадження і функціонування системи відбувається за державний кошт.
Витрати для впровадження «єдиного вікна» у різних країнах залежить від типу системи.
За даними аналітиків Інформаційної кампанії «Сильніші разом!», Фінляндія, Німеччина та Малайзія витратили приблизно по 4 мільйона доларів на впровадження системи «єдиного вікна». Корея інвестувала близько 5 мільйонів доларів у митницю та 8 мільйонів у торгівельну мережу.
Є різні моделі за якими можна імплементувати таку систему. Зокрема, з державної скарбниці (Фінляндія, Корея, Швеція, США, Македонія, Азербайджан, Філіппіни), приватним інвестором (Німеччина, Гватемала), або публічно-приватним співробітництвом (Гонконг, Японія, Малайзія, Маврикій, Сенегал та Сінгапур). Послуги системи можуть надаватись як на платній, так і на безоплатній основі.
Приклад Фінляндії показує, що ефективна система «єдиного вікна» може бути сучасною та створеною з відносно невеликими зусиллями за умови державної підтримки. Наскільки ж ефективною буде система «єдиного вікна» в Україні, покаже час.
Залишити коментар