Цьогоріч 145 років від часу будівництва залізничної гілки Холм-Ковель Привіслянської залізниці.
Про це йдеться на Facebook-сторінці Любомлського краєзнавчого музею.
Рішення про будівництво дороги було прийняте в Петербурзі в лютому 1873 року у Міністерстві комунікацій. Розпочате будівництво в кінці 1874 року. Фінансували будівництво приватні підприємці. Нова залізниця отримала назву Привіслянська. Вона брала свій початок від м. Ковель і проходила через м. Люблін, Варшаву, Дзялдово. Залізниця була побудована за рекордний трьохрічний час та урочисто відкрита 24 липня 1877 року.
На відрізку від Ковеля до кордону з Королівством Польським по річці Зх.Буг було три станції – у м. Мацеїв (нині смт. Луків), м. Любомль та с. Ягодин.
Станції в Мацеєві та Любомлі були дерев’яні, двоповерхові. У с. Ягодин у 1907 році була побудована мурована одноповерхова станція. На початку ХХ ст. ст.Любомль перейменована на станцію Завалля. Свою назву вона отримала від села Завалля, яке на той час було окраїною Любомля, а в 1934 році увійшло в його склад.
Місцеві жителі розповідають, що деякі пасажири часто плутали міста Любомль і Люблін, сходивши в Любомлі, тому вирішено було дати нову назву станції.
Із спогадів сестри Лесі Українки Ольги Косач-Кривенюк, цією дорогою їхали по Любомльщині родина Косачів і Леся Українка в липні 1892 року із Ковеля до Ягодина.
Активно станція Любомль використовувалась в роки Першої світової війни. Збереглись фото із аваріями потягів на станції в 1916 році.
В міжвоєнний період від ст. Дорогуськ до ст.Ковель прокладена друга вузька колія європейського стандарту. Враховуючи, що залізниця мала стратегічне значення службовцями на ній були тільки поляки.
З приходом радянської влади у 1939 році відрізок залізниці від кордону по р. Буг був відрізаний від Привіслянської залізниці і приєднаний до Південно-Західної залізниці.
Готуючись до війни від ст. Любомль в 1940 році по західній околиці міста була прокладена вузькоколійка, яка протягувалась поза селами Запілля, Головно до Старовижівського р-ну для вивозу лісу. Але ці роботи до початку війни не були закінчені і після війни не відновлювались.
Під час боїв в липні 1944 року радянська авіація знищуючи скупчення німецьких військ на ст. Любомль повністю розбомбила приміщення станції і водонапірну башту. Після війни побудоване нове, муроване, одноповерхове приміщення станції, але менших розмірів.
Після зайняття району радянськими військами на р. Буг в районі Ягодина був побудований новий металевий залізничний міст, який був демонтований у Німеччині і перевезений в СРСР, розділений пізніше на два мости.
До кінця 1950-х рр. залізнична гілка з Любомля була для жителів району основним сполученням з м. Ковель, Луцьк. Станція Любомль мала зупинки пасажирських поїздів, як їхали за кордон. Значно збільшились об’єми перевезення різних вантажів та товарів. Привозилось вугілля, будівельні матеріали, вивозили – ліс, продукцію, яка виготовлялась в районі. В 1960-х рр. залізнична гілка в м. Любомль була
побудована до місцевої військової частини.
З розпадом СРСР значно скоротились обсяги перевезення товарної продукції. У зв’язкуіз зменшенням пасажирів, які надали перевагу автомобільному транспорту, зупинки міжнародних пасажирських поїздів на ст. Любомль відмінено. Разом з тим почав ходити дизель Ягодин-Ковель, який має в межах
Любомльського р-ну зупинки – Ягодин, Любомль,Скиби, Підгородно, Руда.
За післявоєнний період ділянка залізниці Ковель-Ягодин змінювала свою назву, і нині відноситься до Рівненської дирекції залізничних перевезень Львівської залізниці.
Дякую за чудову публікацію, дуже цікаво!