Вербна неділя у 2020 році припадає на 12 квітня — останню неділю перед Великоднем (19 квітня). Вербна неділя — одне з найрадісніших і світлих православних свят.
У цей день православні християни святкують вхід Ісуса Христа в Єрусалим. Яка історія цього свята, які існують традиції і звичаї , що можна і чого не можна робити в цей день? – пише журнал Ліза.
Вербна неділя 2020 — коли святкуємо
Вербна неділя — це перехідне церковне свято, дата якого залежить від дати Великодня. З Вербної неділі починається останній Страсний тиждень посту, що передує Великодню.
Оскільки Великдень у 2020 році випадає на 19 квітня, то Вербну неділю в 2020 році ми святкуємо 12 квітня.
Вербна неділя — історія та традиції свята
Чому цей день пов’язаний з вербою і що означає звичай святити вербові гілочки і віночки?
Вхід Господній в Єрусалим отримав у нас народну назву Вербної неділі або Вербніци за традицією освячувати в цей день гілочки верби, що символізуют пальмове листя, яким зустрічали Христа мешканці Єрусалиму, прославляючи Спасителя як довгоочікуваного Месію.
Ісуса Христа зустрічали прості люди, і весь їх посильний дар Спасителю — просте зелене пальмове листя і вітальні вигуки «Осана! (що означає «Спасіння!»). Оскільки в наших широтах пальми не ростуть, то слов’яни обрали для себе символічне дерево — вербу, пагони якої розпускаються одними з перших і починають цвісти і зеленіти до цього терміну.
Тому у нас свято Входу Господнього в Єрусалим отримало назву Вербної неділі, в той час як у католиків це свято носить назву Пальмової неділі.
Вербна неділя — що можна і чого не можна робити
У Вербну неділю в церкві під час всенощної служби святять гілочки верби. За традиціями вербу потрібно нарізати напередодні до світанку. Освячену вербу приносять в будинок і ставлять біля ікони.
За церковною традицією букетик освяченої верби повинен простояти біля ікон весь рік, охороняючи будинок від пожеж і нещасть, а господарів — від хвороб.
Вербна неділя хоча і вважається святом, але оскільки випадає в Великий піст, не святкується шумно. Можна зібратися сім’єю, відвідати літніх родичів, але влаштовувати застілля і гуляння не можна. Єдине, що дозволяється, — в цей день можна їсти рибу і випити трохи вина. Потрібно постаратися відійти від суєти, очиститися духовно, помолитися і підготуватися до Страсної седмиці.
Сьогодні у звязку з карантином, можливо, не вдасться відвідати службу. Сприйміть це як випробування вашої віри: присвятіть день молитві та привітанню близьків та друзів, укріпленню їхнього духу, підтримці та вияву любові до них.
Вербна неділя — прикмети для краси та здоров’я
З давніх-давен в Україні з пошаною ставилися до верби. Стародавні вірування наділяли її чудодійною силою.
Вербу садили біля колодязів: вважалося, що вона очищає воду, «витягаючи» мул і бруд. Верба символізувала родючість і жіноче начало: «Як в городі верба рясна, то на дворі дівка красна».
Новонародженій дівчинці повитуха бажала «краси калини, а сили верби» і клала у колиску пучечок калини і гілочку свяченої верби.
Вербою в давнину відводили грозові хмари — махали свяченою вербою в бік хмар і відводили громи та град. Вербу кидали в пожежу — щоб приборкати вогонь.
Вербові котики давали дітям від болю в горлі.
З освяченою вербою після повернення з церкви господарі обходили кошари, стайні і бджільники — щоб господарство було в порядку, бджоли добре роїлися, а корови давали багато молока.
Сухою торішньої свяченою вербою розпалювали піч під великодні паски.
У багатьох місцевостях клали небіжчику в труну гілочку свяченої верби.
У Вербну неділю вербою б’ють дітей, щоб росли здорові, веселі і багаті, примовляючи при цьому: Не я б’ю — верба б’є, За тиждень — Великдень, Недалечко — червоне яєчко!
Залишити коментар