Звичку рано вставати вважають ознакою успішних людей, але чи дійсно це так і чи потрібно ламати себе, якщо ви абсолютно точно не є “жайворонком”?
Ми це чули не раз: бажаєш досягти успіху – прокидайся раніше, – пише ВВС Україна.
Адже голова Apple Тім Кук встає о 3:45, гендиректор Fiat Серджіо Маркіонне – о 3:30, а Річард Бренсон – о 5:45 ранку.
Як то кажуть, хто рано встає, тому Бог дає.
Але лише тому, що дехто з успішних бізнесменів встає так рано, чи означає це, що всі вони дійсно є “ранніми пташками”?
А що як лише від одної думки про те, щоби зіскочити з ліжка, зробити зарядку, спланувати день, поснідати та виконати принаймні одну важливу справу – і все це до 8 ранку – вам хочеться глибше закутатися в ковдру та перевести будильник, скажімо, до наступної суботи?
Чи означає це, що ви приречені на життя невдахи?
Приблизно для половини людей це взагалі не є проблемою, оскільки 50% населення планети не належить ані до “жайворонків”, ані до “сов”.
Утім, приблизно кожен четвертий з нас або схильний прокидатися ні світ ні зоря, одразу беручись за справи, або, навпаки, сидить до глибокої ночі, стверджуючи, що так йому краще працюється.
Для таких людей проблеми режиму можуть бути набагато складнішими, ніж вірогідність заснути перед телевізором о 10 вечора чи постійно спізнюватися на ранкову зміну.
Дослідження свідчать, що різниця між людьми ранкового і вечірнього типу пов’язана з домінуванням лівої або, навпаки, правої півкулі мозку.
Ті, хто схильні до колективної роботи та аналітичного підходу, належать до першої категорії, творчі індивідуалісти з багатою уявою – до другої.
Численні дослідження доводять, що “ранкові люди” є більш наполегливими, дисциплінованими та схильними домовлятися.
Вони ставлять перед собою високі цілі, частіше планують своє майбутнє, і частіше знають, що таке добробут.
Крім того, порівняно із “совами”, вони рідше впадають у депресію, курять і п’ють.
Утім, хоча “жайворонки” дійсно можуть досягти більшого в навчанні та інших академічних заняттях, “сови” мають кращу пам’ять та інші когнітивні здібності, вони швидше опрацьовують інформацію (навіть коли вони змушені працювати вранці).
“Вечірні люди” також більш відкриті новому досвіду і частіше прагнуть його отримати.
Вони можуть бути більш творчими особистостями (хоча і не завжди). А от щодо здоров’я, мудрості та заможності, “сови” ні в чому не поступаються “жайворонкам” і навіть (як показало одне з досліджень) трохи перевершують їх у рівні добробуту.
Ви все ще впевнені, що успіх пов’язаний із раннім підйомом? Не поспішайте ставити будильник на п’яту ранку. Виявляється, що насильне привчання не матиме ефекту.
“Найкраще людина почувається, коли живе за своїм природнім графіком. Вона працює продуктивніше та ширше використовує свої розумові здібності”, – зазначає біолог з Оксфордського університету Катаріна Вульфф, яка вивчає хронобіологію і сон.
Виривати людей з природніх для них добових ритмів може бути шкідливим, додає науковець.
Приміром, коли “сови” змушені рано вставати, в їхньому організм продовжує вироблятися мелатонін.
“Ви силою перериваєте це і змушуєте організм переключитися на денний режим. Це може мати чимало негативних фізіологічних наслідків, – пояснює Вульфф. – Зокрема, може вплинути на чутливість організму до інсуліну та глюкози, що призведе до збільшення ваги”.
Все зазначене має сенс, оскільки наш хронотип (притаманний людині тип добової активності) є біологічно обґрунтованим.
Вчені навіть виявили, що добові ритми людських клітин у пробірці відповідають циркадним ритмам людей – донорів цих клітин.
47% дістається нам у спадок.
Отже, якщо ви дивуєтеся, чому встаєте щоранку на світанку або, навпаки, чому ніяк не можете цього зробити, погляньте на своїх батьків.
Один з генетичних чинників – довжина добового циклу. У людей він в середньому триває 24,2 години, тому всім нам доводиться підлаштовуватися під 24-годинну добу.
Однак у “сов” внутрішня доба триває довше, тому без щоденного налаштування вони лягатимуть спати і прокидатимуться з кожним днем дедалі пізніше.
Проте ваш добовий тип з віком напевно змінюватиметься.
Діти зазвичай прокидаються раніше, у віці 20 років ми починаємо засиджуватися до пізньої ночі, а після 50 знову переходимо на ранні підйоми.
Втім, “сова” все одно не стане повноцінним “жайворонком”.
Незадоволені, але креативні
Поспішаючи приміряти на себе “модель” успіху, ми забуваємо кілька важливих речей.
По-перше, не всі успішні люди є “жайворонками”, і далеко не всі “жайворонки” – успішні.
Серед відомих “сов” – голова Box Аарон Леві і гендиректор Buzzfeed Джона Перетті, а також видатні творчі особистості, як-от Джеймс Джойс, Гертруда Стайн і Гюстав Флобер.
А по-друге (і це важливіше), як говорять вчені, кореляція між деякими ознаками не означає причинно-наслідкового зв’язку між ними.Іншими словами, невідомо, чи є ранній підйом сам по собі причиною того, що життя “жайворонка” складається успішно.
Можливо, справа тут просто в тому, що більшості з нас доводиться починати робочий день з 8 або 9 ранку. І це ставить “жайворонків” і “сов” у нерівні умови.
“Ранкові люди” за своїм хронотипом чудово вкладаються в цю схему.
Гормони в їхньому організмі та температура тіла дозволяють почуватися зранку бадьорими та енергійними, і отже встигати робити більше впродовж дня.
На відміну від них організм “сови” о сьомій ранку, навіть якщо людина встала, вважатиме, що сон ще триває, і тому початок дня “сова” проведе в стані напівдрімоти.
Дослідники також зазначають, що оскільки “совам” доводиться працювати в час, коли їхній організм не хоче цього робити, вони матимуть гірший настрій та нижчий рівень задоволеності життям.
З іншого боку, вони намагатимуться впоратися із цим станом, і це може активізувати їхню уяву та креативність.
Оскільки поширений стереотип, що ті, хто пізно встає – просто ледачі, багато “сов” чимдуж намагатимуться переламати себе і стати “жайворонками”. Не робитимуть цього хіба дуже індивідуалістичні, непокірні особистості.
Втім, намагаючись змінити хронотип, ми навряд чи зможемо позбутися рис, на яких він заснований.
Як свідчать результати одного з нещодавніх досліджень, навіть якщо людина щосили намагається стати “жайворонком”, це не поліпшить їй настрій вранці, і вона не буде від того більше задоволеною життям.
Мабуть, роздратування від раннього вставання – це невід’ємна, вроджена риса будь-якої “сови”.
Але якщо ви все одно прагнете перелаштуватися на ранковий режим, тоді майте на увазі ось що.
Уникайте штучного освітлення під час сну, а вранці впускайте в кімнату якомога більше сонячного світла. Ефективно також приймати мелатонін по годинах.
Пам’ятайте: оскільки ви намагаєтеся йти наперекір своїй природі, будь-які зміни вимагають дисциплінованості, ви не можете потурати своїм слабкостям.
Оскільки “сови”, як правило, мають довший циркадний цикл, їм буде нелегко, коли їхній хронотип ще більше конфліктуватиме із 24-годинною добою.
“Звичайна людина може впоратися з різницею в 1,5 години і пристосуватися до іншого добового ритму”, – пояснює Катаріна Вульфф.
Але навіть для неї потрібний суттєвий зовнішній вплив на організм. Наприклад, суперяскраве (щонайменше 2000 лк) джерело світла вранці, наголошує вона.
Втім, якщо раннє вставання аж ніяк не гарантує нам крісло гендиректора міжнародної корпорації, то може поки що не будемо радикально змінювати режим?
Залишити коментар