Четвер, 22 червня 2017,16:19

Василь Голядинець розповів, як поліпшити туристичний бізнес у районі

Головою Шацької райдержадміністрації став нещодавній керівник Грабівської громади Василь Голядинець.

Після того, як він переміг у конкурсі, набравши у трьох етапах 12,5 бала, і посів перше місце серед 9 кандидатів, Президент України Петро Порошенко підписав відповідне розпорядження, – повідомляє “Волинська газета”.

Нинішній очільник району – місцевий. Народився він у с. Голядин, тож, думається, добре знає не тільки своїх земляків, а й проблеми озерного краю, у якому живе й працює.

Василь Голядинець разом із дружиною Наталією Василівною, яка завідує фельдшерсько-акушерським пунктом у с. Смоляри-Світязькі, виховують двох дітей – Володимира та Арсена, котрі навчаються у Голядинській школі.

Мабуть, більшість жителів району добре знають його батька Володимира Васильовича – істинного патріота України та рідної округи, котрий неодноразово відстоював інтереси краю перед різного роду забродами, що шукали тут тимчасову вигоду. Він не зважав на їх погрози та високі чиновницькі ранги. Добре-бо знає, правду перемогти неможливо! Рано чи пізно вона восторжествує! Такий закон буття.
Під час чергового відрядження у наймолодший район нашої області мали можливість порозмовляти з новопризначеним очільником.

– Василю Володимировичу, чому Ви вирішили йти на посаду голови райдержадміністрації? Якими критеріями керувалися – інтересами громади чи меркантильними – власними?

– До того, як піти на цю посаду, я 10 років пропрацював головою Грабівської сільради. За цей період, вважаю, набув певного досвіду як господарського, так і у спілкуванні з людьми. Він мені має пригодитися. Думаю, район має жити і розвиватися, аби люди почувалися комфортно й достойно. А для цього треба працювати й працювати, незалежно від того, хто яку посаду обіймає і чим займається. Один у полі не воїн. Орати його треба дружною громадою. Коли вакансія голови РДА стала вільною, порадився з ріднею, людьми, яких добре знаю. Вони й порадили мені спробувати себе на новому поприщі. Так що можна сказати, що рішення приймалося колективно. Оскільки підтримали задумку, то, сподіваюся, підтримуватимуть і у роботі. Особистої вигоди, як і теплого місця, у житті не шукаю. Зону комфорту полишив давно.

– Коли готувалися до конкурсу, то, напевно, пропрацювали конкретні плани щодо стратегії розвитку району? Якщо так, то давайте деталізуємо його.

– Я говорив і говорю, що одним з пріоритетних напрямків роботи місцевої влади, у тому числі й райдержадміністрації, є збереження унікальної перлини нашого краю – озера Світязь, поліпшення його інфраструктури. Аби завдавати менше шкоди довкіллю, маємо каналізувати усі населенні пункти навколо Світязя, Пісочного, Пулемця. Нині відповідні проекти ми подали у фонд регіонального розвитку, звідки сподіваємося отримати кошти на розробку комплексної документації. Сума ця досить значна і для районного бюджету вона непосильна. Тож до цього має підпрягтися і обласний бюджет.

Це проблема не тільки району чи області, а й усієї України. Адже з кожним роком зростає потік туристів, які влітку прагнуть окунутися у сріблясті хвилі наших водойм. Приїжджають не тільки наші земляки, а й білоруси та поляки.

Ще одним не менш важливим завданням є будівництво переходу Адамчуки – Збереже, що дасть можливість створити нові робочі місця для жителів району. Ця соціальна проблема у районі стоїть дуже гостро. Розбудова інфраструктури продовжить сезон відпочинку на шацьких озерах та скоротить шлях туристам з Європи. Вони приїжджають сюди навіть з озера Білого, до якого навпростець буде десь кілометрів 30-40. Влітку маємо чимало велотуристів. У Польщі розроблено маршрут із Гданська до Влодави. Для цього виду транспорту споруджено спеціальні доріжки. Коли зведемо міст, то навколо озер також плануємо облаштувати велосипедні маршрути. Це, до речі, сприятиме і розвитку велосипедного спорту серед волинян, їх відпочинку та оздоровленню. Так що одним пострілом, як кажуть, вб’ємо три кити.

– Приносити фінансові дивіденди промисловість, зрозуміло, не може з тієї простої причини, що вона представлена одним-єдиним підприємством – маслозаводом. Тож у Вас найбільша надія на водні плеса. Не секрет, що чимало країн, і не тільки Європейської зони, зорієнтовані на туристичний бізнес. За рахунок цього значно поліпшити свої макро- та мікропоказники може і ваш район. Аби турбізнес став наріжним каменем економіки, зробити потрібно багато що. У першу чергу мають приваблювати дороги, сучасна інфраструктура. На жаль, у цьому плані, м’яко кажучи, далеко не все гаразд. Ще два роки тому пляжнику, аби піти до вітру, треба було ховатися в лісополосі, або бігти у якийсь заклад громадського характеру.

– Це досить слушне запитання. Ми зараз працюємо над тим, аби разом із Шацьким національним природним парком розробити проект розміщення усіх торгових точок, розважальних комплексів, дитячих, волейбольних, баскетбольних та інших майданчиків на пляжах масового відпочинку людей. Щоб усе воно було цивілізовано. Добрий приклад уже є. Торік силами громади обладнано футбольне поле для пляжного футболу, на якому відбувся чемпіонат р-ну з цього виду спорту.

У розвитку інфраструктури має бути зацікавлений і приватний бізнес. Розумію, що в цьому сегменті існують певні обмеження, які держава повинна спростити. Ми, звичайно, будемо будоражити процес змін. Без цього рухатися уперед просто не зможемо. Маємо міняти і свої підходи, своє мислення. Тільки у такому разі можна сподіватися на прогрес у напрямку економічному та політичному. Це ж нонсенс, коли люди приїжджають і не мають куди подітися. Бур’яни чи дикі зарослі їх, звичайно, не приваблять. У них єдина мета – комфортно та змістовно відпочити. Але для цього треба підпрягати серйозний бізнес, котрий готовий вкладати свої гроші сьогодні, очікуючи на прибуток у перспективі. Бо ж у більшості своїй підприємці прагнуть мати вигоду наперед. Тільки такого не буває. Як може курча знести яйце, якщо воно з нього ще не вилупилося?! Не збираюся у чомусь когось звинуватити. На державному рівні давно пора розробити конкретну процедуру розвитку малого чи середнього бізнесу і тоді ніхто не стане шарахатися зі сторони в сторону. У кожній сфері маємо мати чіткі правила чи рамки гри.

– Воно усе правильно, але бізнес повинен мати державні гарантії. Наша біда якраз у цьому, що цього ніхто не може дати.

– Погоджуюся, що не скрізь маємо чіткі та прозорі правила. Безперечно, певні обмеження робити треба. Не обов’язково, скажімо, продавати на пляжі алкогольні напої, що може призвести до негативних ексцесів. Але ж на морозиво, води, соки чи якісь смаколики ніякого табу ніхто не дав права накладати. До речі, жителі поблизьких населених пунктів на цьому заробляють немалі гроші. От тільки держава від такого бізнесу не отримує ні копійки.

Хочу загострити увагу і ще на одному питанні. Дехто з хитрунів має бажання приватизувати якусь частинку території, на якій, мовляв, забезпечить повний сервіс відпочивальникам. Відразу скажу, що чогось подібного не буде. У цьому громадському місці усі рівні. Інша справа, що комусь подобається загоряти на піску, а іншому – на лежаку. Це вже індивідуальні забаганки кожного. Платними, на моє переконання, мають бути і туалети. Погодьтеся, що задаремно ніхто прибирати їх не стане, у тому числі й територію пляжів. Для цього плануємо розбити її на сектори і зобов’язати власників торгових точок і розважальних комплексів стежити за чистотою. Іншого шляху нема. Такий підхід дасть можливість на значно кращому рівні організувати відпочинок. Якщо цього не зробимо, ми багато втратимо. Сьогодні люди хочуть почуватися комфортно.

– Єдиним промисловим підприємством у районі є молокозавод. Яка є його доля у бюджеті району?

– Це підприємство вчасно та регулярно сплачує усі належні платежі. Крім того, дає роботу кільком десяткам місцевих жителів. Його основна продукція – це сир, технічний казеїн та вершкове масло. Торік ТзОВ «Шацький молокозавод» у населення району заготовив понад 440 тонн молока. Як воно буде далі, поки що сказати важко. Ціни на молокопродукцію пішли вгору, а фінансові ресурси заводу обмежені. Тож невідомо, чи витримає він закупівельну конкуренцію. Майбутнє підприємства туманне. Але робитимемо усе можливе, аби завод працював.

– Нещодавно Держстат оприлюднив дані, які засвідчують, що споживання молочної продукції скоротилося в Україні на 15 відсотків. Це також бумерангом зачепить і переробні підприємства.

– Це скорочення спричинено тим, що у людей хронічно не вистачає грошей. Велику їх частину забирають комунальні платежі.

– Державна служба випробовує людину на міцність і фізичну, і моральну. Перша особа завжди на видноті і повсякчас за все відповідальна. Коли усе добре, хвалять, щось не так – гудять.

– Тут, як кажуть, нічого не попишеш. Така доля керівника, що він за все в одвіті. Через те мусиш кожної миті мати повну інформацію про стан справ у районі. Оскільки райдержадміністрацію очолюю не так давно, то скрупульозно вивчаю ситуацію. Скажу відверто, що працювати є над чим. Багато невирішених питань у фінансовому плані. Тому працюємо над проектами, де доля району у співфінансувані 25 чи 50 відсотків. На це націлюємо і сільські громади. Район, приміром, подав в облдержадміністрацію проекти на каналізацію шацьких озер, на облаштування дороги Острів’я–Пульмо. В останньому з них знаходиться опорна школа. Коли заасфальтуємо дорогу, знімемо з порядку денного питання довозу дітей. Один з проектів стосується капітального ремонту Пульмівської амбулаторії. Словом, задумок щодо покращення інфраструктури району чимало, тож маємо зробити їх реальністю.

У рамках проекту «Охорона екосистем долини річки Буг на прикордонних територіях Польщі, Білорусії та України», який реалізується за Програмою транскордонного співробітництва «Польща–Білорусь–Україна», виконано будівельно-монтажних роботи на суму, що перевищує 26 млн грн. У ході будівництва до центральної частини Шацька прокладено трубопроводи самоплинної та напірної систем. Споруджено 5 нових каналізаційно-насосних станцій у західній та центральній частині селища, розбудовано каналізаційні очисні споруди.

На черзі спорудження напірного колектора побутової каналізації на території Шацького національного парку від санаторію «Лісова пісня» з підключенням побутової каналізації с. Мельники до очисних споруд райцентру. Чималий обсяг робіт належить виконати на об’єктах освіти та культури.

– Василю Володимировичу, як плануєте будувати роботу з партійними та громадськими організаціями та об’єднаннями?

– Маємо працювати спільно над тими питаннями, які важливі для району, задля блага сільських громад. Тільки у такому разі можна сподіватися на подальший розвиток усіх сфер. Я готовий до співпраці з усіма. Хтось щось має, будь ласка, заходьте, будемо радитися і вирішувати.

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


*