У той час, коли вирубують основні насадження, в лісах Любомльщини даремно гниє деревина (ВІДЕО_фото)

10.02.2017 / Відео, Новини

Сніголоми, розрубки доріг сумнівного призначення, болотяні підтоплення та… бобри – одні з причин знищення лісів Любомльщини. Сотні пошкоджених дерев, які можна б було використати як паливний ресурс, так і гниють нікому не діставшись. Натомість вартість куба дров різко зростає й тривають активні рубки основних насаджень. 

Нині політика лісгоспів зводиться до того, що треба бути монополістом. Станом на 4 квартал 2016-го та на 1-ше грудня минулого року по Любомльському лісгоспу відпускні ціни були такі (в гривнях за кубометр):

Снимок

Що спонукало збільшити ціну дров з грудня 2016-го року? Адже, як правило, вартість встановлюється на початку кварталу. Ніби і якихось надзвичайних потрясінь на ринку саме в цей момент не відбулося.

вв

Щодо об’єму заготівлі, то в порівнянні з 2015 роком він майже не змінився – біля 9 тис метрів кубічних від двох лісгоспів Любомльщини, що в межах потреб району становить десь 7%.

Тепер привозна машина дров в Любомлі коштує до 3 тисяч гривень. На нижньому складі черга розписана на місяці вперед. Насамперед мають отоварити пільговиків та своїх робітників.

То чи справді чисельність дров в лісі впливає на їх ціну? Деревини наразі на Любомльщині аж забагато, правда… у “аварійному” стані, яка даремно пропадає. Дійсний санітарний стан насаджень, мабуть, ніколи таким поганим не був.

У 1998-му році в лісових масивах Любомльщини (особливо території Любомльського і Мосирського лісництв) взимку пройшов масовий сніголом. Під масою снігу, що спочатку танув, а пізніше кучугурами позмерзав на гіллі, ламалися стовбури рослин, переважно хвойних. Пошкоджені дерева блокували дороги та просіки. В’їзд в ліс був обмеженим та проблемним. Оцінити масштаби збитків не було можливості.

По зведенню подали результати у «Волиньліс» – 5 тис метрів кубічних. Хоча насправді у підсумках помилилися разів у десять. Та й розробка таких ділянок затягнулася на десятиліття.

Тоді дозволили розробку всім, хто мав бажання. Самозаготівля і самовивіз по ціні 1 грн за кубометр значно виправили ситуацію в плані наведення належного санітарного стану і розчистки доріг, особливо у перші роки ліквідації лиха. Лісгосп спільно з райдержадміністрацією та райрадою прийняли ряд рішень, які переконали обласну владу піти назустріч обставинам.

На сьогодні безгосподарність вражає. Без перебільшень тисячі кубів деревини пропадають, втрачаючи свою товарність, а лісгосп того не помічає. Натомість тривають рубки головного користування, розрубки доріг сумнівного призначення.

DCIM100MEDIADJI_0095.JPG
Сьогодні підходи змінилися, в лісгоспах у першу чергу доцільність рубки вирішує наявність ліквіду, ділової деревини на ній. Насадження, пошкоджені сосновою совкою та вершинним лубоїдом, підтопленнями й завалами, перетвоюють ліс на звалище гнилих і сухих стовбурів.

В урочищі «Гряда» лісгосп у 2015 році зробив силами підрядної організації дорогу через “49”, “55”, “56” квартали. Нібито і проект на неї був. Всюди лежить маса дубів і сосен, забрати які немає змоги, бо глибокі канави вздовж шляху перекрили доступ до них.

Важко точно визначити кількість повалених стовбурів, але мова йде про сотні кубів дуба, сосни, берези, тополі. Поруч у кварталі “43” повним ходом іде розрубка дороги, ширина якої біля 20 метрів і розміщена вона на суходолі.

DCIM100MEDIADJI_0029.JPG

кв 21 вид8 біля дороги 3 рік пропадає до 50кубів дров.

DCIM100MEDIADJI_0071.JPG

За останні роки внаслідок діяльності бобрів з категорії “насадження” в “болото” перейшло біля 500 га рослинності тільки в Мосирському та Замлинському лісництвах. Регулюванням чисельності тварин ніхто серйозно не займається. Здавалося б, оскільки це мисливські угіддя ТЗОВ “Вікінг”, то політика лісгоспу повинна бути направленою на співпрацю, починаючи з проведення таксації бобра і встановлення оптимального його добування по ліцензіях. В наш час продукти з нього, особливо “боброва струя” знайшли свого споживача. Але вже декілька років добування  не проводиться, хоча чисельність їх зашкалює.

DCIM100MEDIADJI_0060.JPG

DCIM100MEDIADJI_0076.JPG

канал на Ласицюкв 21 вид10 кв 38 вид 13,14

Із загального об’єму спілих і пристигаючих насаджень треба виключити ті, які втратили товарну якість (території на яких дерева попадали, підгнили, всохли). Це не викликає зацікавленості в лісників, бо в такому разі зменшиться розрахункова річна лісосіка. Хоча за три-два роки до чергової таксації попросту не буде спілих ділянок під рубку.

Згадані ділянки варто включити в план санітарно-оздоровчих заходів на 2017 рік і негайно приступити до розробки, доки ще тривають морози та є змога до них підійти по льоду. Краще їх віддати людям і організаціям, які приберуть ці осередки, ніж  згноїти деревину за так, давши додаткову можливість розвитку шкідників і хвороб. Треба йти методом закладки проб, як це робиться при великих пожежах, вітровалах та інших стихійних лихах. Можна використовувати і дрони, які мають функцію GPS-навігатора для обрахування площ, такі у «Волиньлісі» вже є.

Ось від реакції на цю пропозицію і перевіриться часто деклароване лігоспами «раціональне, невиснажливе, планове лісокористування». При цьому варто врахувати відстань вивозки. Для віддалених ділянок встановити відпускну ціну на межі таксової вартості.

Відео стану Мосирського лісництва.

Юрій Кальчик,
голова Правління ГО «Народний контроль Любомльсього району»,
інженер лісового господарства.

6 Коментарів У той час, коли вирубують основні насадження, в лісах Любомльщини даремно гниє деревина (ВІДЕО_фото)

  1. Дозвольте людям різати пошкоджені дерева і сухостой(за відповідню платню)тоді в лісі буде порядок.А не так як хочеш назбирати “сухостоя” то той так званий “лісник” рахує тебе злодієм і пише одразу штраф ніби вкрав ділового лісу,хоча сам тягне з лісу не все що попало…депутати допомагайте людям і так скрутно живемо

  2. Хай позакривати пилорами або хоч легалізують для початку. І тоді сухостій в лісі приберуть,не будуть возити тільки ділового лісу

  3. В лісгоспі дров не купиш. а от в начальника нижнього директора главлеса і штангрета завжди.

  4. На рівні депутатів це питання не знаходить підтримки. На початку 2016 р Наша ГО ставила в план роботи правової комісії районної Ради 6 питань з перспективою винесення на розгляд сесіїй,але жодного не було підтримано. Серед них і про роботу лісогосподарських підприємств району. ГоловаРади Сушик взагалі сказав, що ,зокрема повнота сплати рентної плати , для Ради інтересу не має. ВІн не орієнтується, щопо 50% від проміжного користування йде на сільради,де проводять рубку і 50% на район. Так само не реагує і РДА Ця тема мною розкрита в статті”Коли від лісу буде толк місцевим громадам” на сайті “Український лісовод” від 4.01.2017 р.

  5. Підтримую всіх, повірте вся команда йде найперше з Луцька, оці лайнюки директора нічого не варті вони пиздять ліс як мілкі ворюги ось і все, на машині яка на фірму везе знижують кубатуру,при відводах роблять оху…ий запас і далі микола кузнецов з прибузького камазіком робить свою справу, я трохи забагато знаю, що б тут написати мало сторінки, якщо Юрій читає він знає про що я,любу техніку можна сміло перемірювати яка йде з лісу на фірму…далі буде, а Сушик просто хробачок підкаблучний і все.

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


*