Сильні духом та тілом: вони щодня готові вирушити на допомогу жителям Любомльщини

17.09.2017 / Новини, Статті

Як останню краплю надії, їх чекають у трагічні хвилини надзвичайних ситуацій: чи то пожежа, чи то крига понесла рибалку, чи то особлива аварійна ситуація на підприємстві або в дорозі. Їх називають пожежниками, вогнеборцями та рятувальниками, але мало хто знає про особливості їх професійної діяльності й специфіку роботи кожного з них.

 

  ________  Колись через відсутність пожежної частини згорів Любомль   _______

Ще в епоху Середновіччя, як свідчать збережені до наших часів архівні дані, на території нинішнього Любомльського краю через заболочену та покриту лісами територію в густозаселених забудовах часто спалахували пожежі. Штатних рятувальників тоді ще не було, люди збігалися на дзвін Ратуші з відрами води. У тогочасних будинках погасити в такий спосіб вогонь було досить важко, особливо у спеку. У 1473 році під час великої посухи згоріли Белз, Холм та Любомль.

У 1908 році була створена Любомльська добровільна пожежна команда (на сучасній вул. Незалежності). Штат складав 40 осіб із місцевої молоді. На озброєнні був кінний хід з двоциліндровим ручним насосом, три бочкових ходи і дрібний пожежний інвентар.

З 1936 року в Любомльському повіті нараховувалось 16 пожежних дружин загальною кількістю 380 осіб.

Тепер Любомльському районному відділу У ДСНС України у Волинській області (у ньому є 5 безпосередніх працівників) підпорядковується  Державна  пожежно-рятувальна частина №10 міста Любомля (у складі якої налічують 26 рятувальників), а також команда 24-го державного пожежно-рятувального поста села Старовойтове (де працює 8 осіб). Окрім них, завжди готові вирушити на допомогу  представники 4-х команд місцевих пожежних охорон (у Штуні та Головні по 4 працівники, в Гущі  – 3 та ще 2 у Забужжі).

 

__________  Хто вони: інспектори, фахівці та працівники пожежної частини ___________

…На території ДПРЧ-10 пополудні спокійно, в одному зі службових автомобілів лише чутно горде “буркотання” хлопчика років чотирьох. Маленький Володя вправно імітує, що вирушає на виклик, й вже має мрію продовжити справу батька. Його тато – Андрій Халан – один із водіїв частини.

IMG_8317

Начальник ДПРЧ-10, старший лейтенант служби цивільного захисту Михайло Кондзера, попри завершення дня, все ще на робочому місці. Каже, що графік рятувальників – доба через три. У них є 4 караули (над кожним з яких є свій начальник), це так звані щоденні зміни. А він, очільник частини, працює всі 5 днів на тиждень й іноді безпосередньо може підміняти начальника караулу.

У їхньому розпоряджені два пожежних автомобілі, щодня в караул заступає по 5-6 осіб: водій, начальник караулу, диспетчер, командир відділення і кілька пожежних.

“Багато хто вважає, що рятувальники лише гасять пожежі. Хоча в їх обов’язки входять, як звільнення потерпілого з понівеченого авто в ДТП, так і допомога в різних ситуаціях, що несуть загрозу життю, – зауважує Михайло Леонідович. – Кожної зміни проводимо заняття із спецпідготовки, працюємо із пожежно-технічним озброєнням. Вся техніка справна, намагаємося належно за нею доглядати.”IMG_8283

Окрім того, ділиться службовими забобонами. У день, коли рятувальник одягає нову форму – буде пожежа. Є у частині й свої традиції. Наприклад, після гасіння першої пожежі, новачка обливають водою.

Одним із новобранців є  Юрій Матвіюк – лейтенант служби цивільного захисту, очолює 1-й караул. З дитинства мріяв стати рятувальником. По закінченню навчання у Львівському університеті БЖД потрапив на роботу у Любомль. Каже, що уявлення про службу мав дещо хибне.

” У навчальному закладі ти відповідаєш лише за себе, а тут ти на чолі караулу й звітуєш за кількох людей. В надзвичайних ситуація треба раптово приймати важливі рішення, від яких залежить ступінь матеріальних збитків, а подекуди й життя громадян та твоїх колег. У перші тижні роботи було важко, але в професії не зневірився. Адже тут відчуваєш по-справжньому, що ти існуєш недаремно” , – поділився 22-річний рятувальник, уродженець Ратнівщини (с. Сільце).

На фото 1-й караул, Юрій Матвіюк крайній справа.

IMG_8291

На відміну від наймолодшого працівника Юрія, диспетчер ДПРЧ-10 Людмила Кравчук є одним із “старожилів”. Жінка вже 20 літ працює в пожежній частині. Досі має фото колективу, що працював в ті роки, коли вона починала професійну діяльність. За цей час, розповідає, найразючішими змінами є те, що додалося “зайвої” писанини, роботи з паперами.

Пригадує, колись це була СДПЧ-10 (Самостійна державна пожежна частина), а тепер Державна  пожежна рятувальна частина №10.

“Часом діти телефонують до нас і жартують. Сваримо за це, потім вони вибачаються. Адже вже з першого слова та тремтіння  в голосі зрозуміло, чи дійсно трапилась біда, – зауважує вона. – Буває, що помилково повідомлення надходить до нас, а подія насправді в сусідньому районі. Тоді все одно уважно збираємо дані й оперативно передаємо відомості колегам із інших частин”.

Фото любомльських рятувальників, орієнтовно 20 років тому.

viber image

Зі слів начальника караулу, старшого лейтенанта служби цивільного захисту Ігоря Подмовського, інколи, особливо під час гроз, одночасно два автомобілі можуть прямувати на виклик. Цього літа в Столинських Смолярах, зокрема, був такий випадок. Тоді на одній вулиці паралельно горіли і хлів, і будинок

А ще наголошує, що пожежні автомобілі завжди заправлені водою та оснащені всім необхідним. При гасінні вогню води вистачає на кілька хвилин. Тому часто в людей складається оманливе враження: мовляв, приїхали рятувальники без води.

“Найстрашніші випадки звісно ті, коли гинуть люди. А найбільш несправедливо тоді, як викликають зняти кота чи хтось просто побачив десь вужа. Машина виїжджає, а тут паралельно надходять повідомлення на справді надзвичайну ситуацію. Бувало й по 8-10 викликів за добу. Та ми завжди надамо допомогу, адже нас підстраховують сільські пожежні команди з відповідним оснащенням та автомобілями.”- наостанок додає Подмовський.

2-й караул, Ігор Подмовський на фото крайній зліва, Людмила Кравчук по центру.

IMG_8329

Завжди в хорошому настрої та бойовому дусі рятувальники 3-го караулу. 

IMG_8142

На фото представники 4-го караулу ДПРЧ-10 м. Любомля.

IMG_8238

Окрім тих, хто безпосередньо вирушає на повідомлення, є й ті що займаються профілактичною роботою й документацією – інспектори районного відділу.

“На сьогодні інспектор займається державним наглядом та контролем за пожежною та техногенною безпекою. Тобто їхня робота направлена на профілактику та попередження виникнення надзвичайних ситуацій й досягнення зменшення їх кількості”, – пояснює головний інспектор Любомльського РВ УДСНС у Волинській області, капітан служби цивільного захисту Микола Лябук.

IMG_8155

Іншими словами, шляхом проведення планових та позапланових перевірок інспектори здійснюють огляд територій, будівель, споруд та приміщень, а також обстежують наскільки на тому чи іншому об’єкті (наразі саме тих, що мають статус державних) виконуються вимоги законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту.

Окрім того, вони проводять  масово-роз’яснювальну роботу: працюють із населенням (насамперед із сільчанами), ознайомлюють певні верстви з тими чи іншими заходами безпеки на воді, в житлових будинках, господарських територіях, під час відпочинку в лісових масивах тощо. До того ж, вказують людям на певні недоліки, що можуть призвести до виникнення біди.

Якщо трагедія таки трапилась, то їх представник оцінює збитки та встановлює причину події. Саме до них потерпілі звертаються за довідками та актом про пожежу тощо.

У Любомльському відділі працює 3 інспектори та один провідний фахівець.

“У свою чергу моя діяльність полягає в забезпеченні цивільного захисту на території Любомльского району: в школах, на автозаправках, підприємствах, які мають стратегічне значення в плануванні економіки та бюджету області”, – каже провідний фахівець Любомльського РВ УДСНС України у Волинській області Богдан Денисюк.

Інспектори та провідний фахівець (на фото крайній зліва) Любомльського РВ УДСНС України у Волинській області.

IMG_8275

 

 ___________________   І в будні, і в свята – робота понад усе   _____________________

Між іншим, саме 17-го вересня рятувальники щорічно відзначають своє професійне свято. Одна з працівниць любомльської пожежної частини – диспетчер Людмила Склянчук – цієї доби празникує ще й свій День народження. Та, зрештою, подвійне свято зустрічає на робочому місці.

Колеги щиро вітають її з 35-річчям, а керівний склад відділу та частини  здоровлять свої колективи з Днем рятувальників.

Журналісти “КОРДОНу” приєднуються до побажань.

Нехай Божа Матір візьме кожне хоробре серце під свій покров та супроводжує повсякчас. Щоб результат вашої благородної справи віддячував вашим родинам благополуччям та достатком.

IMG_8312

Фото із архіву рятувальників Любомльщини:

IMG_0476-661x492 IMG_0501 20624607_1482228545191242_233007621_n-680x49221150740_1503196676427762_2047362406_n-680x492IMG_1062 IMG_1072 IMG_1090 IMG_9928 IMG_9966-1

SDC10114 SDC10119 SDC10128 SDC10117 SDC10121SDC10130 SDC10133

1 Коментар Сильні духом та тілом: вони щодня готові вирушити на допомогу жителям Любомльщини

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


*