Неділя, 17 лютого 2019,15:17

Шацькі лісівники виростили понад сотню диких качок

17.10.2016 / Новини

Розведенням диких качок займаються лісівники Шацького лісництва.

Дикі качки не бояться ні дощу, ні грому, ні спеки. Але неволя їм страшніша за дощ, грім і спеку, разом узяті. Навіть за постріли мисливців, які люблять їх випроводжати у вирій.

Але качки, які живуть у ставку Піщанського лісництва держпідприємство «Шацьке учбово-дослідне лісове господарство», потребують особливого розмислу, – пише Волинська газета.

З диких качиних яєць вони народилися на Рівненщині. У тритижневому віці виконувач обов’язків директора Шацького учбово-досвідного лісгоспу Андрій Самолюк перевіз їх на українське прикордоння, в пташиний рай. Але цього разу контрольований людиною.

– Ми відвели для цієї безстрашної сотні найкращий ставок, який можемо контролювати, – каже Андрій Олексійович. – І вони його полюбили. Тут доволі простору і кормів… А щоб веселіше було, поруч поселили майже стільки ж свійських білих качок. Щоправда, на волі. Ці можуть плавати, де заманеться, але на ніч вони ідуть в качатник, побудований на березі ставка, де живуть їх дикі родичі. Місія останніх – започаткувати качину династію, яка буде радувати око, та цілком залежатиме від людського милосердя чи жадоби-азарту сучасних мисливців.

– Оці нарядні – качури, а качечки – непримітні, – каже керівник лісогосподарства. – Але їх качина популяція залежатиме саме від самок.

– Вже стають на крила! – радіє інженер охорони і захисту лісу ДП «Шацьке УДЛГ» Іван Корень. – Пробують літати. На жаль, висота їхнього польоту обмежена сіткою і качкам доводиться облітати свої володіння на метровій висоті.

Двічі на день єгер Піщанського лісництва Микола Пех підгодовує їх відходами зернових: житом, пшеницею, третікале у строго відведений час.

– Спостерігаємо за ними, як і всі! – розповідають господарі. – Милуємось їх безтурботним життям, польотами. З острахом чекаємо зими. Мріємо перезимувати без втрат, діждатися весни і качиних кладок, виведення піщанського качиного потомства. Відтак будемо пропагувати розведення крячок в інших лісомисливських господарствах області і України. Надзвичайно цікаво, як вплинуть одне на одне дві качині популяції – свійські і дикі.

Сергій ЦЮРИЦЬ

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


*