Субота, 28 березня 2020

Про них писав «КОРДОН» у році, що минув: пасічник Григорій Романюк

10.01.2020 / Новини

Любомльчанин Григорій Романюк займається пасікою відносно недавно — вона у нього із 2012 року, проте багато для себе відкрив уже в цій справі.

Здавна в народі  з особливою пошаною ставилися до пасічників, чия праця є свого роду мистецтвом і водночас потребує неабиякої витримки, терпіння, врівноваженості. Недарма ж переважна більшість бджолярів на диво спокійні та врівноважені.

Григорій Федорович говорить, що його дядько займався бджільництвом, якось запропонував і йому спробувати свої сили у цій справі. Сказав: якщо зробить вулика, то дасть свій рій бджіл для проби.

“Так, жартома, вирішив почати, вулик за вуликом, і зараз маю вже майже півсотні бджолосімей. Пасіка в мене мобільна, навесні стоїть у селі, пізніше виїжджаю до лісу, останній медозбір це гречка та соняшник.

Зараз вже практично сезон йде до завершення, і вулики на зимівлю поїдуть знову на мою малу батьківщину — у Черемошну Волю. Там у мене ще є також будиночок для апітерапії (альтернативний метод медицини, в якому для профілактики та лікування хвороб використовуються бджолині продукти — мед, пилок, прополіс, маточне молочко, віск та бджолина отрута), це досить цікава річ».

На запитання, чи не жалять бджоли, пасічник відповідає, що не була б то бджола, яка не жалить. Тут також багато залежить від настрою комах і те, в яку погоду працювати біля вуликів. Одного дня можна і в майці підійти, на другий доводиться одягати костюм. В принципі, у період медозбору вони не агресивні, агресію проявляють вже після збору солодкого продукту або ж навесні. Зізнається, що ця справа хоч і нелегка, проте досить цікава.

Відчиняєш вулика і бачиш там ніби відображення людського життя, кожна бджола має свої обов’язки: одні — шукають медоносні рослини, інші — збирають нектар. А ще ж є бджоли, які доглядають молодняк, будівниці, трутні. Як і в людей, серед цих комах є сильніші й слабші, добрі і злі, працелюбні та лінькуваті, словом, у кожної свій характер. За їхнім життям можна спостерігати годинами і побачити багато цікавого.

Зі своєї пасіки Григорій Федорович отримує справжній, натуральний продукт. Цього року, щоправда, сезон не надто щедрий для пасічників, адже було жарко, і з таких культур, як акація, липа, гречка меду отримано по-мінімуму. І такий результат практично у всіх пасічників. Хороший вихід меду цьогоріч дали різнотрав’я та соняшник. Кожного року ситуація тут є різною та непередбачуваною.

Цікавимося в пасічника, з яких рослин мед найсмачніший, на що пан Григорій говорить, що все залежить від апетитів того, хто його куштує:

«Наприклад, у минулому році вирішив спробувати ріпакового меду. Результат вийшов хороший, проте у нас його не вподобали, колір не той і швидко зсідається. А от відправляв у Миколаїв, то там він пішов на раз-два.

Особисто для мене, то найсмачнішим є мед з різнотрав’я, адже кожна культура має свій запах та аромат, а тут тисяча квіточок, тому смак просто неповторний».

Олександр ХОМІЧ

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


*