Вівторок, 22 жовтня 2019

Помічниця лісничого Світязького лісництва — єдина жінка в чоловічому колективі

09.09.2019 / Новини, Статті

Помічниця лісничого Світязького лісництва Валентина Ратушна працює в Шацькому національному природному парку лише 2 роки, але вже встигла зарекомендувати себе як відповідальна працівниця. Єдина жінка в чоловічому колективі, вона до будь-якої роботи підходить як гарна господиня.

Мабуть, жінкою-лісівником зараз нікого не здивуєш, бо ж трудяться представниці прекрасної статі на рівні з чоловіками. Їх не лякає складна і клопітка праця, ненормований робочий день, бо ж ліс – це як мінімум романтика, а для когось ще й натхнення. Вона знає про нього все, а у роботі може дати відсіч будь-якому чоловіку.

Питання про вибір майбутньої професії для Валентини ніколи не стояло, бо завжди мріяла бути… педагогом. Про те, чому стала лісівником, розповідає із щирою посмішкою:

«Я ніколи не розуміла гендерної нерівності, ще мабуть з 8 років задумувалася над цим питанням. Чому має бути така несправедливість? Хто сказав, що лісівник – не жіноча професія?».

З такими словами вона вступила до Шацького лісового технікуму ім. В.В. Сулька. Після його закінчення Валентина по розприділенню поїхала у Кіровоградську область, де у 2005 році почала працювати старшим майстром Олександрівського лісгоспу, а з 2012 року  – помічником лісничого. Так «побачити світ і спробувати попрацювати» затягнулося на довгих 12 років.

У 2017 році Валентина Ратушна повернулася на батьківщину і восени стала працювати в Шацькому парку на посаді помічника лісничого Світязького лісництва.

Вона впевнена, що встигати скрізь і всюди майже неможливо, завжди потрібно чимось жертвувати. Найчастіше у жертву доводиться приносити сім’ю. Пригадує випадок:

«Коли донька йшла в перший клас, мені довелось бути делегатом від лісгоспу в іншій школі, вітати зі святом першого дзвоника. Мирослава проплакала всю ніч. Ці сльози я не забуду ніколи. Але… я люблю свою роботу».

З чоловіком у них – здорова конкуренція (чоловік Валентини, Олександр, працює старшим майстром лісу у Мельниківському лісництві).

«Не знаю про що говорять інші сімейні пари за вечерею, а ми сперечаємось – хто більше працює і в кого це краще виходить. Бувають моменти, коли ми допомагаємо один одному, бо ж все таки колеги, але в більшості випадків – у нас конкуренція» – зазначає помічниця лісничого.

Поняття «стандартний робочий день» їй незнайоме, бо кожен день різний: сьогодні багато паперової роботи, а завтра переважно робота в лісі: відводи, посадка, догляд.

Валентина признається, що робота в лісі їй подобається значно більше, бо ж і на свіжому повітрі, і цікавіше. Про один такий цікавий випадок розповідає: «Поїхали ми сапати культури і на рядку знайшли кубло з маленькими новонародженими зайченятами. Такі вони були гарні і милі, дуже вже хотілося їх взяти на руки, але ж знали, що не можна цього робити, бо зайчиха відмовиться від них, коли почує сторонній запах».

Валентина Ратушна зізнається – їй ні разу не довелось пожаліти, що стала лісівником. Авантюристка по житті вона обрала собі професію не за покликом серця чи душі, а через прагнення довести, що в такій нежіночій професії вона зможе себе реалізувати не гірше чоловіків. І довела це своєю щоденною невтомною працею.

 

Прес-служба Шацького НПП

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


*