Сьогодні несподівано відійшов у вічність волинський письменник Василь Гей.
Про це повідомляє Слово Волині.
Голова НСПУ Михайло Сидоржевський у мережі Фейсбук відреагував на відхід Василя Гея: “Сьогодні, 12 березня, у Луцьку раптово помер відомий поет, колишній голова Волинської обласної письменницької організації Василь Гей. Про це щойно по телефону повідомив Володимир Лис. Похорон відбудеться в понеділок.
Світла пам’ять і Царство небесне”.
Письменненник і видавець із Луцька Микола Мартинюк теж висловив жаль і сум із цього приводу: “Чи то час такий чи то вік – тривожні звістки випереджують будь-які інші… Нині вранці помер Василь Степанович Гей.. Сумно… ”
Гей Василь народився 14 січня 1942 року в селі Заболоття Любомльського району. Після закінчення семирічки у рідному селі та десятирічки в с. Головно працював завідувачем сільської бібліотеки та клубу, вчителював, служив у війську. Повернувшись після трирічної служби в армії, став працювати кореспондентом Любомльської районної газети.
Пізніше був запрошений на роботу до Луцька, де й проживав славнозвісний митець до цього часу. Василь Гей – Член ради Національної Спілки письменників України.
За життя письменника окремими виданнями вийшли книги “Закон вірності” (1973), “Крила Світязя” (1978), “Витоки” (1979), “Вічно пам’ятати” (1983), “Кольори вересня” (1985), “Краплі на листі” (1987), “Лесин кадуб” (1991), “Під сузір’ям калини” (1993), “Підрубане дерево роду” (1996), “Яворник” (1997), “Де маминим голосом тиша мовчить…” (2001), “Зоря з криничної води” (2002), “Кривавник рідного слова” (2004), “Вихор у стиглому житі” (2004) та ін.
Залишити коментар