Голова Шацької районної спілки пасічників «Бджола» Віктор Оніщенко вже 45 років тримає пасіку. Зараз у Віктора Івановича 20 вуликів – частина біля хати, частина в лісі.
Про це пише видання “Шацький край”.
Робота на пасіці забирає в нього дуже багато часу. Коли людина має основну роботу, їй не можна утримувати пасіку з більше як 20 вуликів, бо не справиться – ділиться досвідом Віктор Оніщенко.
“Бджоли в нашу сім’ю потрапили випадково. Батько не хотів ними займатися, тому доглядати їх мусив я. Читав літературу, радився з досвідченими пасічниками. Багато знань про бджільництво прийшло з роками. Ця справа мені до душі, можна сказати, що я все знаю про мудрих комах-медоносів. Нині не лише качаю мед, а й виготовляю продукти бджільництва – прополіс, гомогенат личинок трутнів, настоянку личинок воскової молі. Якби люди знали, як ці препарати лікують хвороби, то перестали би ходити в аптеку”, – розповідає про справу свого життя шацький пасічник.
Найбільше роботи наприкінці весни і влітку. Не можна забувати про пасіку і взимку. Правда, дуже турбувати комах у цю пору спокою не слід, бо від найменшого шуму вони починають нервуватися, вилізати з вулика. У Віктора траплялося, що взимку на пасіку сухе дерево падало, дикі кабани перевертали вулики і навіть злодії викрадали бджолині рої. Після зимівлі кількість бджіл у вуликах збільшується, тому навесні потрібно виготовляти і доставляти рамки. Інакше комахам стає тісно, вони починають роїтися і втікати.
В другій половині червня пасічник починає качати мед і робить це до початку серпня. Рекордом бджоляра є зібрані 25 кг меду з одного вулика. Урожай залежить від багатьох чинників, проте основний – це погода.
“Якось протягом чотирьох років не було меду. Влітку йшли дощі, і бджоли не могли його назбирати, щоб навіть себе прогодувати – а продукту їм потрібно не менше 7 кг. Мусив їх підгодовувати. Цього року був теплий початок зими, потім – різко холод. Бджоли не бояться низької температури, проте не переносять її різких перепадів. Майже половина моїх бджіл загинули, – є в бджолярстві і такі от неприємні моменти”.
Мед у Віктора Оніщенка здебільшого лісовий, зібраний з квітів акації, липи, ягід малини, чорниці, ожини. Бджоляр виготовляє і продукти бджільництва. З його слів, гомогенат личинок трутнів, настояний на спирту, є чистим протеїном, біостимулятором – кращого препарату для чоловічої потенції не віднайти.
Настоянка личинок воскової молі, яка селиться у воску використаних рамок, лікує останню стадію туберкульозу і гоїть шви на серці після перенесеного інфаркту.
А зібраний бджолами пилок – це цілий комплекс необхідних для людини вітамінів. До речі, пилок в організмі є своєрідним регулятором – не дає засвоюватися надлишку вітамінів.
Настоянка прополісу лікує біль у горлі, застуду, грип, віруси, хвороби шкіри, порожнини рота, суглобів, шлунка.
Мед у сім’ї Оніщенків – основний продукт на столі. Ним смакують, лікуються, оберігаються від хвороб. Ним діляться із ближнім. У бджоляра Віктора ви знайдете не лише запашний цілющий мед, а й усі продукти бджільництва. Ще й почуєте мудру пораду про те, що і як ними лікувати. А наступного року пасічник планує побудувати будиночок, під яким у вуликах будуть жити і працювати бджоли. Поспавши в такому, можна буде отримати заряд бадьорості і позбавитися багатьох хвороб.
Залишити коментар