Кілька років тому в аграрну галузь Любомльщини прийшов новий інвестор — товариство з обмеженою відповідальністю «Екопел».
Як господарюється на теренах нашого краю, чи є вже перші успіхи — про це та інше у розмові із заступником директора підприємства з питань сільськогосподарського виробництва Петром Петренком, пише “Наше життя”.
— Відомо, що «Екопел» свою діяльність в нашому районі розпочав з облаштування ферми у селі Замлиння, де зараз утримується чимале поголів’я кіз та овець.
— Почну з того, що оскільки у назві нашої фірми присутнє буквосполучення «еко», це означає, що робимо ставку на екологічно чисту продукцію. З цих міркувань й обрали Замлиння, яке розташоване у мальовничій місцині далеко від автотрас і тим більше — від промислових об’єктів. Хто бував там, підтвердить: довкола тиша, краса і свіже повітря. Звісно, свою роль зіграла і наявність добротних тваринницьких приміщень, які відремонтували і пізніше туди «поселили» кіз та овець елітних порід, яких звозили фактично з усіх куточків України. Власне, так і з’явилася «Екоферма», яке юридично є окремим підприємством, але при цьому тісно пов’язане з «Екопелем» виробничими зв’язками. Нині на фермі утримується близько 400 голів кіз. З них — 150 дійні, ще півсотні — ремонтне пого-лів’я, яке за кілька місяців поповнить дійне стадо, решта — молодняк. Також утримуємо близько 170 голів овець. Під пасовище орендуємо декілька гектарів навколишніх земель.
— Тобто, основний акцент — виробництво молока?
— Цілком вірно. Цьогоріч ми вже мали досвід продажу своєї продукції на ринках Любомля. В цілому ж на фермі плануємо провести серйозну модернізацію за європейськими зразками. Зокрема, йдеться про облаштування доїльного залу на 20-30 голів, встановлення сучасного обладнання, яке при доїнні унеможливить контакт молока з повітрям — через молокопровід воно одразу потраплятиме до холодильника. Також є наміри наростити поголів’я до 1000 голів.
— Чим ще може похвалитися «Екоферма»?
— Попри те, що колектив підприємства невеличкий (дві доярки, стільки ж пастухів, три скотарі та завідувач, який тут, як мовиться, і ветеринар, і зоотехнік), для його роботи створено досить комфортні умови: є ванна кімната, кімната відпочинку, пральня. Буквально місяць тому розпочала роботу наша сироварня. Вже спробували на смак перший сир з козячого молока. Наразі виготовляємо його лише для себе, а з часом, коли наростимо обсяги виробництва, плануємо продавати населенню. Маємо також свою пасіку, мед з якої теж реалізовуватимемо у перспективі.
— Як вдається забезпечувати таке велике поголів’я кормами?
— Отут, власне, настав час розповісти про згадані вище виробничі зв’язки «Екоферми» з «Екопелем», який розвиває рослинницький напрям. Обробляємо 430 га орної землі, на якій виростили жито, озимий ячмінь, суміш вики посівної з вівсом, тритікале. Зібраний врожай зберігаємо у складах в с. Скиби. Частина збіжжя піде на корм козам і вівцям, частину продаватимемо людям. Вже заготовили 200 тонн доброякісного сіна, плануємо зібрати ще близько 100 тонн. Щодо техніки, то маємо два комбайни, сім тракторів різної потужності, чотири вантажівки. Наразі орендуємо землю на території Штунської, Підгородненської, Бірківської і Почапівської сільських рад. Водночас активно укладаємо договори з населенням на 15 років задля того, щоб збільшити площі орендованих земель хоча б до 1500 гектарів.
— Люди дещо насторожено ставляться до приїжджих інвесторів, адже, на жаль, в Україні частенько траплялися випадки, що орендар брав землю, витискав з неї останні соки, а тоді зникав, не розрахувавшись з людьми…
— Ні, «Екопел» прийшов на Любомльщину не для цього. Зрозуміло, що кожен прагне мати прибуток, але ж не такою ціною! Насамперед зазначу, що з усіма орендодавцями ми зобов’язалися розрахуватись до кінця цього року, і ми цю обіцянку обов’язково виконаємо. При цьому у власників землі буде вибір: отримати орендну плату грішми у сумі, що вказана в договорі, або ж зерном. Тепер стосовно того, чи внаслідок нашого господарювання не погіршиться якість земельних угідь. У найближчій перспективі ми розробимо чотирипільну сівозміну. Тобто, якщо цього року на полі сіяли, скажімо, пшеницю, то наступного разу вона ростиме тут не раніше, як через 4-5 років.
— Здавна в Україні існувала традиція, коли сільськогосподарське підприємство, яке базується в тому чи іншому селі, в міру своїх можливостей допомагає місцевій владі у вирішенні наболілих питань. Чи впроваджуватимете таку практику?
— Звісно ж! Деякі проблеми ми вже допомагаємо вирішувати. Наприклад, у селі Підгородне, де базується наша техніка, при потребі виділяємо місцевій раді техніку для робіт з благоустрою. Окрім того, надаємо фінансову допомогу для проведення Днів сіл, у радах, на території яких орендуємо землю. На свято Першого дзвоника у цих селах плануємо вручити усім першокласникам подарунки. Підсумовуючи, зазначу, що прагнемо діяти за принципом: раз прийшов, то працюй так, щоб за твою роботу не було соромно перед людьми. Адже успіх значною мірою залежить саме від людської довіри. І ми цю довіру виправдаємо.
Залишити коментар