На Любомльщині дотримуються великодньої традиції, запозиченої з Німеччини

16.04.2017 / Новини

У день головного християнського свята до німецьких дітей приходить великодній заєць і приносить розфарбовані крашанки або шоколадні яєчка, які ретельно ховає. У прикордонному селі Забужжя, що на Любомльщині, також практикують цю традицію.

У минулому вчитель німецької мови місцевої школи Галина Личманюк вже декілька років підряд поєднує з українськими традиціями одне зі святкових дійств, яке є обрядовим за кордоном. На Великдень бабуся ховає крашанки в саду під кущами та плодовими деревами, а внуки їх шукають.

«Свого часу запозичила такий звичай у німців. Прочитала про це в шкільному підручнику з іноземної мови. Вирішила спробувати попрактикувати це в себе. От вже 10 років це одна з добрих традицій нашої сім’ї. Хоча, звісно, про українські великодні обряди не забуваємо», – пояснює Галина Іванівна.

Поняття великоднього зайця з’явилось ще у 14-му столітті . Існують різні версії його походження. Наприклад, що він просто був запозичений ще з міфології язичництва, адже саме заєць був одним з символів Остари – германської богині весни.

У Євангеліях оповідалося про час посту і про одну тварину, назву якої у часи Блаженного Августина було неправильно перекладено. Ідеться про дамана, ссавця, що зовні чимось віддалено нагадує зайця, але тільки з короткими вухами.  Даманів на території Європи немає, вони мешкають насамперед на півдні Африки. Таким чином заєць потрапив до церковних текстів, а згодом і наблизився до символів воскресіння, прийнятних для християнства.

Тож у Німеччині в католиків крашанки приносить …заєць. Нині в Європі та Америці популярно презентувати дітям шоколадні писанки.

«Замість шоколадного яйця у нас кілька кіндерів. Все решта – крашанки з українськими символічними візерунками”, – каже господиня.

Усі онуки, навідуючись до бабусі в гості, щороку з особливим захопленням готові до збору писанок в саду.

«Кому вдається назбирати побільше яєць, той користується неабиякою популярністю. Тож поки крашанки ховають, то я підглядаю. А потім найперший зі своєю корзинкою йду в ті місця. Але найстарша Ліза все одно назбирує їх найбільше, бо вона ще хитріша, ніж я. Насправді я знаю, що то не заєць розкладає яйця», – розкриває секрет свого успіху 6-річний онук Юрчик.

IMG_9819 IMG_9820 IMG_9833

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


*