Минуло 75 років з часу трагічної смерті українського поета-уродженця Запілля

14.08.2018 / Новини

11-го серпня минуло 75 років з часу трагічної смерті українського поета, публіциста, уродженця с. Запілля Власа Мизинця.

Василь Володимирович Матчук народився 8 травня 1907 року в селі Запілля Володимир-Волинського повіту Волинської губернії (нині – Любомльський р-н., Волинська обл.).

Про це йдеться на Facebook-сторінці Любомльського краєзнавчого музею.

Навчався в місцевій церковно-парафіяльній школі. В роки І-ї Світової війни разом із родиною був евакуйований в Курську губернію. Деякий час працював там писарем у мирового судді. У червні 1919 року повернувся в рідне село. З огляду на важке фінансове становище, працював на фільварках в Олиці, Горохові, на залізниці в м. Ковель,лісопильному заводі в м. Ківерці, помічником шляхового майстра в Любомлі.

У 1926 році вступає до Комуністичної партії Західної України. В той час розпочинає писати новели, поезію. Перші вірші надрукував 1928 року в журналі “Вікна”, що виходив у Львові. Взяв для себе псевдонім Влас Мизинець. Друкувався в журналах “Сяйво”, “Робітниця”, “Західна Україна” (Харків), “Культура масс” (Москва), “Металеві дні” (Одеса), “Поступ” (Луцьк), “Українські щоденні вісті” (США), календарі “Книжка”; з 1932 року був співробітником “Вікон”; після розгрому журналу у 1934 році — в альманасі “Поцейбіч”.

Журнал “Вікна” № 12 за 1930–1931 роки серед переможців конкурсу відзначив твір “Чудо” Власа Мизинця. В УРСР опублікував збірку оповідань “Виконати!” (Харків, 1932 рік). Належав до об’єднання “революційних” письменників Західної України “Горно”. Був членом Спілки письменників України.

Вперше ув’язнений за комуністичну діяльність 1929 року, потім ще двічі побував за ґратами — у 1930 і 1935 році. Поліцейська справа 1935 року характеризує “товариша Власа” як «комуніста і вельми небезпечного елемента”.

В період встановлення радянської влади з 1939-го по 1941-ий рік В.Мизинець працює завучем семирічної школи в рідному с.Запілля Любомльського району, викладає українську мову і літературу.

За цей період друкує свої вірші в Любомльській районній газеті “Новий шлях”. В 1941 році, перед початком війни, був мобілізований у ряди Червоної Армії. Під Смоленськом потрапив у полон і перебував у Холмському таборі. За допомогою родичів був викуплений з табору і повернувся додому. Поступив працювати в контору бджільництва в Любомлі.

Близькі родичі підтверджували про зв’язок В. Матчука з ОУН та УПА. 7 серпня 1943 року за доносом провокатора його було заарештовано в м. Любомль місцевою поліцією. Уже 11 серпня, після жорстоких катувань, Власа Мизинця було розстріляно на північно-східній околиці Любомля.

Після розстрілу Власа Мизинця його твори входили до збірок “Революційні поети Західної України” (1958), “Червона корсетка” (1973).

Читайте також:

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


*