16 листопада 1943 року у селі Пульмо сталася страшна трагедія, були по-звірськи замучені настоятель Свято- Миколаївського храму протоієрей Олександр Осницький, матушка Катерина, яка була на 8 місяці вагітності, і четверо їхніх дітей: Ростислав, Олексій, Меланія і Анна.
Про це пише настоятель Свято-Миколаївського храму протоієрей Олександр Черевко на своїй сторінці у Facebook.
«Місцева жителька, яка жила поруч, вранці ішла за водою до спільного колодязя і побачила невеликий пагорб свіжої землі, який помітно рухався. Душогуби закопали страждальців напівживими у землю. Звістка про трагедію вмить облетіла все село. Коли прихожани зійшлися, щоб підготувати все до похорону, виявилося, що дім священника був пограбований, тому люди одяг і всі речі приносили із дому. Як згадує Корнелюк Наталія Петрівна, прихожанка храму, вона віддала своє плаття для того, щоб одягнути матушку. З того часу минуло 73 роки, але пам’ять про цю страшну подію лишається у серці віруючих”, – пише настоятель храму.
Щоб пом’янути безневинно вбитих – протоїєрея Олександра із сім’єю, багато прихожан зібралося у місцеву каплицю, яка знаходиться на кладовищі.
“Ми віримо, що покійний батюшка молиться за свій прихід перед престолом Господнім.Нехай милосердний Господь простить тих, які вчинили цей страшний злочин. Ми знаємо, що і убієнний священик прощає своїх вбивць і молиться за них, як і Господь молився за своїх розпинателів: “Отче, прости їм, не відають, що роблять.”Молимо Бога, щоб така трагедія минала нас і нашу Вкраїну, щоб між людьми не було зла, а панували мир і любов”, – йдеться у дописі.
Залишити коментар